Нові тенденції розвитку культури 1917-1921 рр.

Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 17. Розвиток культури в роки Першої світової війни та на початку Української революції

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за питаннями
1.Згадаєте, що таке культура?

2.Назвіть державні утворення, що існували в 1917-1921 рр. на території України та їх очільників 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

На початку ХХ ст. культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні, демократичні традиції ХIХ ст., а з іншого — відбувався активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур. Відбулися складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов’язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань. Все це справило значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Вчитель: Отже, сьогодні, ми побудуємо свою роботу за таким планом:

1.    Чинники розвитку культури 

2.    Розвиток шкільної освіти  за часів українських урядів.

3.    Освітня політика більшовиків.

4.    Стан науки. Відкриття УАН та університетів.

 Пункти 2,3,4 – це завдання для діяльності 3-х груп, які отримали випереджальне завдання і сьогодні представлять нам результати  свого дослідження. Отож переходимо до 1-ого пункту плану. В ході роботи ви заповнюєте схему «Позитивні та негативні чиннику впливу на розвиток культури».

1. Визвольна боротьба українського народу 1917-1921 рр. відкрила нову сторінку в історії його культури. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за утворення суверенної української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов’язана з цим хвиля сподівань та надій викликали в суспільстві духовне піднесення, яке проявилося в галузі культурного життя.

Кожен політичний режим, що утверджувався в Україні, прагнув вести власну лінію в галузі культури. Кожен з них спирався на соціально і національно близькі йому верстви населення, у тому числі інтелігенцію, діячів культури, освіти, мистецтва, усіляко підтримуючи їх, при цьому залишаючись байдужим, а то й непримиренно ворожим до інших. Усе це деформувало природний хід культурних процесів, стримуючи органічно властиві їм загальнолюдські, гуманістичні тенденції, висуваючи на передній план вузько класові, скороминущі, кон’юнктурні. У суспільстві панувала нетерпимість, жорстокість, зневага до людського життя. Інтелектуальна
діяльність втрачала свою престижність, а інтелігенція - традиційні джерела існування.

Непристосована до життя у виняткових умовах війни, господарської розрухи, хронічного дефіциту інтелігенція першою ставала жертвою голоду; надмірна політизація штовхала її представників в епіцентр політичної боротьби, де були особливо великі жертви. Ось чому втрати освічених людей в 1917—1921 рр. були надзвичайно великі. Тисячі висококваліфікованих фахівців,учених, діячів культури емігрували за кордон. Проте інтелігенція інтенсивно поповнювалася за рахунок інших соціальних верств, які вносили в її свідомість свої настрої і сподівання. У таких умовах культурний процес в Україні набував своєрідних, властивих лише цій історичній добі, проявів і форм.

Скласти схему

 «Позитивні та негативні чинники впливу на розвиток культури»

Таблиця «Розвиток культури у 1917-1921 рр.»

Сфера	Влада	Здобутки
Освіта
Наука

2. Шкільна освіта  за часів українських урядів

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці «Заходи радянської влади в галузі культури. 1919—1920 рр.» і скажіть, які питання в галузі культури у першу чергу вирішувала радянська влада.

Рік	Запроваджені заходи
1919 р.	Декрет про ліквідацію неписьменності серед населення РСФРР. До ВНЗ приймають представників робочого класу і селянства
1920 р.	Відкрито робітфаки з підготовки робітничої та селянської молоді до вступу до вишів
1919 р.	Постанова про знищення пам’ятників царської доби

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію і скажіть, у чому полягало значення створення Української Академії наук.

У листопаді 1918 р. П. Скоропадський затвердив закон про заснування Української академії наук (УАН). Академія мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний та соціально-економічний. Президію та перших академіків призначив уряд, а інших членів мали обирати академіки. Гетьманський уряд знайшов можливість налагодити гідне фінансування Академії. Штатні академіки за оплатою прирівнювалися до заступників міністра.

Академія отримала режим максимального сприяння, статус самоврядної юридичної особи, а також право на заснування наукових закладів, безмитне і позацензурне отримання літератури і наукового обладнання, присвоєння ступеня доктора наук, організацію наукових форумів. Усі наукові видання УАН мали виходити українською мовою, а за бажанням авторів — й іншими мовами.

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українські діячі науки першої чверті ХХ ст.».

Прізвище, ім’я	Галузь науки

 На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Українське письменство у 1917—1921 рр.».

Прізвище, ім’я письменника	літературний напрям, у якому працювали	Назва твору

На основі тексту підручника і додаткових джерел інформації складіть таблицю «Хроніка мистецького життя в Україні. 1917—1921 рр.». Орієнтовний вигляд таблиці

Дата	Подія
Навесні 1917 р.	У Києві виникло товариство «Український національний театр»
5 грудня 1917 р.	Утворення Української академії мистецтв
1918 р.	У Києві відкрито театри — Державний драматичний, Державний народний і Молодий
1920 р.	Створено Державну українську капелу «Думка»

Презентація групами результатів своєї роботи.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф  17 підручника.