Тема: Русь  - Україна за правління Ярославичів. Любецький з'їзд. Правління Володимира Мономаха.

План роботи:                виділені оранжевим слова то посилання клікніть на нього.

1. Триумвірат Ярославичів. клікни на мене.

2. Любецький з'зд. клікни на мене

3. Правління Волоимира Мономаха. клікни на мене

Основні поняття, які необхідно записати в робочі зошити:((клікніть на визначення, щоб перейти за посиланням)

Тріумвірат  клікни на мене (лат. triumvirātus) — альянс між трьома практично однаковими могутніми політичними чи військовими лідерами. Зазвичай тріумвірати існують нетривалий період, до часу досягнення певної мети.

Міжусобні війни клікне на мене  - незлагода, розбрат, суперечки між князями-правителями удільних князівств Київської Русі

Категорія:Міжусобні війни на Русі клікни на мене

вотчина - або отчина — у середньовіччі й ранньому новому часі приватне спадкове землеволодіння (маєток). Належало феодалу за правом спадку від його батька (отця, звідси «отчина»). Власник вотчини міг вільно розпоряджатися нею — продавати, дарувати чи заставляти. В українських землян власники вотчини називалися вотчи́нниками.

відео Триумвірат Ярославичів. клікни на мене

 відео Причини роздробленості Русі - України  клікни на мене

III. МОТИВАЦІЯНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ клікни на мене

Робота з історичним джерелом. Для мотивації навчальної діяльності вчитель організовує ро­боту учнів із джерелом інформації, після чого вони виконують завдання до нього.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і по­корить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду - Переяславль, а Ігорю - Володимир, В'ячеславу - Смоленськ...

Запитання   та  завдання.

1)   Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям? 2)   Чим він аргументував заклик до своїх синів жити в злагоді? 3)  Покажіть на карті «Київська Русь в XI-XIII ст.», як Ярослав Мудрий розподілив землі між своїми синами. 4)  Як ви гадаєте, до чого міг призвести принцип старшинства успад­кування престолу в Київській Русі?

Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між си­нами Великого князя у спадкуванні київського престолу призво­дить до розгортання міжусобної боротьби.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правління Ярославичів.

Розповідь учителя. Отже, незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати про­блему, яка постала перед ним і його батьком Володимиром: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що спалаху­вала після смерті великого князя між його синами. У розподілі земель і влади між своїми синами він застосовував принцип стар­шинства: Ізяславу (старшому сину) - Київ і Новгород; Святославу (другому сину) - Чернігів; Всеволоду (третьому) - Переяслав; В'ячеславу (четвертому) - Смоленськ; Ігорю (молодшому) – Володимир-Волинський. Тільки-но в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат сходив на щабель вище. Отже, усі брати мали можливість досягти київського престолу (так звана ротація влади). Але Ярослав не врахував ще однієї традиції – спадкоємства від батька до сина. Сини померлих князів прагнули посісти місце своїх батьків, а не поступатися перед дядьками.   Тому до суперечок між синами київського князя додалися ще й сутички між племінниками и дядьками. На розгортання міжусобних війн після смерті Ярослава вплинуло ще й  те, що могутність та авторитет Ізяслава були недостатніми для того, щоб виконувати роль великого князя. Щоб уникнути міжусобних війн, три брати - Ізяслав, Святослав і Всеволод - уклали «Союз трьох Ярославичів».

   Завдання: з’ясуйте які землі отримали сини Ярослава Мудрого і що таке тріумвірат? 1054 – помер Я.Мудрийє

                 Тріумвірат  ( 1054-1073 рр.)

 Правління Ярославичів       записати до зошита таблицю

Ім'я князя та роки правління	Характеристика
Ізяслав Ярославич (1054-1078 рр. з перервами)	У період першого правління не видав киянам зброї на боротьбу з половцями, боячись повстання. Був змуше­ний тікати; удруге повернувся з польськими військами і вчинив жорстоку розправу над киянами. За час його правління була зроблена спроба відродити «Союз трьох Ярославичів», створений новий збірник законів «Правда Ярославичів»; утретє повернувся в 1077 р. разом із поля­ками, але в 1078 р. загинув у битві з братом Всеволодом
Святослав Ярославич (1073-1076 рр.)	Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізяславом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька - Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські землі; мав потяг до книг, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був родоначальником Че­рнігівської династії Ольговичів
Всеволод Ярославич (1078-1093)	Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав до­чку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів
Святополк Ізяславич (1093- 1113 рр.)	Період його правління відносять до трагічних сторінок історії України; під час його правління половці здійсни­ли низку вдалих походів на Русь; учинив розправу над князем Васильком, запідозривши його в змові; на Вітичівському з'їзді разом із Володимиром Мономахом зміг припинити міжусобиці; згодом відійшов від державних справ і зайнявся торгівлею

 

Запитання та завдання. 1)  Схарактеризуйте становище руських земель після смерті Ярослава Мудрого. 2)  Із яких причин у державі розгортаються міжусобні війни?

Після опрацювання питання доцільно буде скласти схему. Причини міжусобних війн між синами Ярослава

Міжусобні війни - незлагода, розбрат, суперечки між князями-правителями удільних князівств Київської Русі

Причини   1.       Застосування принци­пу старшинства між синами великого князя у спадкуванні влади    2.       Наявність традиції у спадкуванні вла­ди - від батька до сина         3.        Недосвідченість, недо­статність авторитету і могутності князя Ізяслава

2. Повстання киян 1068 р.

Питання про причини, перебіг і наслідки повстання 1068 р. в Києві з'ясовується шляхом опрацювання учнями джерел  інформації.

Робота з історичним джерелом.

Учні знайомляться з уривком із «Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і перемогли половці...

Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши (послів) до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб'ємося з ними».

Але Ізяслав цього не послухав...

І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем».

Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же, бачивши це, із Всево­лодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава з поруба в п'ятнадцятий день вересня і поставили його (князем) посеред княжого двора. А двір княжий розграбували - незчисленне множество золота і срібла, та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи...»

Примітка: Всеслав - полоцький князь, онук Ізяслава, відо­мий як чудодій, на той час перебував у неволі в Києві. Поруб - в'язниця.

Запитання   та  завдання.

1)    Визначте, що спричинило повстання 1068 р. в Києві.

2)    З'ясуйте хід цього повстання та його наслідки.

            2.Боротьба між Ярославовичами за Київський престол. ( 5 хв.)

        - Робота з підручником на с. 103 і заповнення таблиці 

3.  Любецький з'їзд князів. клікни на мене.

Розповідь учителя. Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, занепаду господарства, послаблення авторитету держави на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців (куманів) - нових ворогів, які на той час оселилися в причорноморських степах. Це був численний і небезпечний ворог, який завжди нападав зненацька. Нападаючи на Русь, вони палили міста й села, полонили тисячі людей.

Ярославичі усвідомлювали, які наслідки можуть мати міжусобні війни між князями для держави, тому троє з братів - Ізяслав, Святослав і Всеволод - уклали між собою в 1058 р союз для спільного управління державою, який увійшов в історію під назвою «Союз трьох Ярославичів». Цей союз тривав близько 15 років, протягом яких брати здійснили ряд заходів, зокрема, це були спільні виступи проти половців. Також вони намагалися зміцнити свій тріумвірат (особливо після повстан­ня 1068 р.) і в 1072 р. внесли зміни й доповнення до «Руської правди» та створили новий збірник законів - «Правда Яро­славичів». Цими діями князі намагалися навести лад в державі і запобігти розгортанню міжусобних війн. Зокрема, у «Правді Ярославичів» уводилися суворі покарання за будь-які порушен­ня права власності на землю та за виступи проти представни­ків князівської адміністрації. Проте суперечки між князями продовжували загострюватися, і в 1073 р. «Союз трьох Яро­славичів» розпався. Невдоволені правлінням Ізяслава, Всево­лод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Міжу­собні війни розгорнулися з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька разів переходив із рук у руки. Наприкінці XI ст. на політичній арені з'явився син Всеволода, переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Святополком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з'їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.

Робота з історичним джерелом.

Учні опрацьовують джерело інформації, після чого дають відповіді на запитання до нього.

Із літопису про з'їзд князів у Любечі

У 1097 році прийшли Святополк, Володимир, Давид Ігоревич, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і з'їхалися в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: «Навіщо ми губимо руську землю, учиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожен держить отчину свою: Святополк - Київ, Володимир - Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав - Святославлю, а також кому роздав Всеволод міста: Давиду - Володимир, Ростиславичам - Перемишль, Теребовлю - Васильку». І на тому цілували хрест: «Якщо віднині хто буде проти кого, на того будемо всі і хрест чесний». Сказали всі: «Хай буде на ньо­го хрест чесний і вся земля Руська». І, давши клятву, пішли кожний до себе...

Примітка: Святополк Ізяславич - київський князь. Володи­мир Мономах - переяславський князь. Давид Ігорович - володимир-волинський князь. Василько Ростиславич - теребовельський князь. Давид і Олег Святославичі - чернігівські князі.

Запитання.

1)    Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний з'їзд князів у Любечі?

2)    Яке рішення прийняли князі на цьому з'їзді?

3)    Яким було його значення?

Розповідь учителя.

У «Повісті минулих літ» уміщені слова заклику, які пролуна­ли на Любецькому з'їзді:

Для чого губимо руську землю,

Самі проти себе усобиці діючи?

А половці нашу землю розносять

І раді є, що межи нами війна донині.

Відтепер з'єднаймося в одне серце й

Обережімо руську землю...

Проте князі не дослухалися до цих слів, і згодом у державі знову спалахнули міжусобиці. Цього разу їх розпочав волинський князь Давид Ігорович. Він переконав Святополка в тому, що Володимир Мономах разом зі своїм племінником - теребовльським князем Васильком Ростиславичем - готують проти нього змову. Василько був запрошений до Києва, де його схопили, відвезли до Звенигорода й осліпили. Цей учинок викликав сильний гнів Володимира Мономаха, і разом з іншими князями він виступив на Київ. Суперечки розгорнулися з новою силою.

Наступний з'їзд князів в Увітичах під Києвом не розв'язав усіх протиріч між князями, хоча мир між ними все ж таки був підписаний. З'їзд князів поблизу Долобського озера під Києвом у 1103 р. прийняв рішення боронити руську землю від половців спільними силами.

Дати й події:

1113–1125 р. – правління Володимира Мономаха

1125–1132 р. – правління Мстислава Володимировича

Використані джерела:

1.    Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. Народна освіта. URL : https://narodna-osvita.com.ua/6561-pravlnnya-volodimira-monomaha-ta-yogo-sina-mstislava-velikogo.html (дата звернення : 06.02.2019).

2.    Холодняк А. Київська Русь за правління Володимира Великого та Мстислава Володимировича : конспект уроку. URL : http://holodnyak-anna.at.ua/ (дата звернення : 06.02.2019).

Перебіг уроку

3. Розповідь учителя

-      Існує легенда, що візантійський імператор Константин Мономах надіслав онуку Володимиру символ царської влади – так звану шапку Мономаха, якою згодом коронувалися московські великі князі й царі. Хоча насправді шапка Мономаха була виготовлена значно пізніше [1].

4. Робота в міні-зошиті

 Перегляд відео клікни на мене

-      Про те, як Володимир Мономах став київським князем, чим він уславився, ти дізнаєшся, переглянувши відео. Дивися уважно, тому що після перегляду тобі доведеться відповісти на запитання.

Підсумки діяльності Володимира Мономаха

-      Прочитай, що зробив Володимир Мономах для Київської Русі.

-      Зроби висновок, чи сприяла діяльність князя Володимира Мономаха зміцненню та процвітанню Київської Русі.

-      Перевір правильність свого висновку за допомогою QR-коду (за необхідності вчитель допомагає учневі розкодувати правильну відповідь на запитання).

Закодоване речення: Діяльність Володимира Мономаха позитивно вплинула на внутрішній розвиток Київської Русі.

5. Виконання завдань за змістом прочитаної статті

-      Покажи на карті міста, які посіли сини Володимира Мономаха.

-      Зайди речення, яке засвідчує, що Мстислав Володимирович продовжив зміцнення великокнязівської влади.

-      Знайди в підручнику пояснення слів літописця «багато пота утер за землю Руську».

-      Покажи на карті країни, з якими князь Мстислав підтримував династичні зв’язки.

-      Влада Мстислава була міцною. Чи зберегли єдність держави його нащадки? Знайди відповідь на запитання в статті.

6. Рефлексія.

-      Познач у міні-зошиті що ти знаєш після сьогоднішнього уроку. Обведи потрібні цифри.

Я ЗНАЮ:

1.      Роки правління Володимира Мономаха

2.      Роки правління Мстислава Володимировича

3.      Результати діяльності Володимира Мономаха

4.      Результати діяльності Мстислава Володимировича

7. Підсумок уроку (2 хв.)

Володимир Мономах залишив по собі пам’ять як талановитий полководець, далекоглядний державний діяч, видатний письменник. Він усвідомлював небезпеку розпаду держави й убачав вихід із ситуації в зміцненні одноосібної влади. Уже з перших днів свого князювання він наполегливо йшов до своєї мети. Володимир Мономах  зміг передати владу своєму сину Мстиславу, який продовжив справу батька. Мстислав Володимирович  виявився останнім правителем єдиної Київської Русі [1].

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

1. Проаналізуйте з'їзд князів у Любечі, заповнивши наведену таблицю.

(Учні заповнюють праву частину таблиці.)

З'їзд князів у Любечі

Питання	Характеристика
Дата	1097 р.
Місце	Місто Любеч
Причини	Спустошливі набіги половців; необхідність припинення міжусобних війн і налагодження суперечок між князями
Учасники	Шість руських князів
Рішення	Кожен князь має право на свою вотчину (батьківські зем­лі); припинення розбрату між князями переді зовнішньою загрозою з боку половців
Наслідки	Порушення домовленостей між князями; розгортання но­вих міжусобиць

 

2. Метод «Книжкова шафа»

А зараз уявіть, що ваша голова перетворилась на велетенську шафу, в якій є безліч шухляд для збереження певної інформації. Віднайдіть історичну поличку і підготуйте її, щоб покласти туди нову інформацію.

 

Дати	Історичні особи	Терміни	Висновки
1054-1073 1068 1072 1078 1096 1097	Ізяслав Святослав Всеволод Володимир Мономах Святополк Ізяславович	Тріумвірат Любецький з’їзд половці	Міжусобні війни притихли,але не припинились. В єдності сила!

 

 VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 1. Опрацювати §підручника.