Тема: «Суцільна колективізація»

 

Тема: «Суцільна колективізація»

Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки суціль­ної колективізації; показати, що колективізація про­водилася насильницькими, антигуманними методами; розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навич­ки роботи з різними типами джерел; уміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії своєї країни, гуманізм, розуміння недопустимості порушення прав людини, репресій в державі.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання.

1.    Проведення тестування за темою «Індустріалізація» (Додаток 1)

2.    Як світова економічна криза використовувалася керівництвом ВКП(б) в ідеоло­гічній боротьбі? (питання для високого рівня)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Згадайте складові плану сталінської модернізації СРСР. (індустріалізація, колективізація, культурна революція, застосування репресій як метод реалізації) Які процеси відбувалися в СРСР в промисловості? (індустріалізація). Що потрібно для продовження індустріалізації? (робоча сила, фінансування та ін..) Дійсно село було основним джерелом індустріалізації, так як більшість населення країни – селяни. Отже, давайте проаналізуємо які процеси відбувалися одночасно з індустріалізацією в сільському господарстві та які наслідки мали.

IV. Вивчення нового матеріалу   

1. Хлібзаготівельні кризи 1927-29 років. Причини колективізації.

 

 - Що таке колгосп або колективне господарство?  Які види колгоспів розрізнюють?

Заслуховування індивідуального повідомлення (завдання дається на попередньому уроці)

      Спроба насильницької колективізації була  ще в роки “воєнного комунізму” (1919 р.). В роки НЕПу влада підтримувала колгоспи,  але на кінець 1920-х  років  вони  об’єднували лише  7-8 % дворів. Колгоспи були 3-х видів:

1)     ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися  лише для роботи, а   земля та інше залишалися у приватному користуванні.

2)     Артілі - об’єднували ще й інструмент  та землю,  але частину худоби  та землі залишали собі;  (саме в такому вигляді будуть утворюватись  радянські колгоспи з 1935 р.)

3)     Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.

 

- Чому спроба більшовиків створити колгоспи в Украї­ні у 1919—1920 рр. на вашу думку не мала успіху?

  - Які зміни відбулися сільському господарстві під час непу? Як це вплинуло на його розвиток?

Робота з таблицею:

Соціально-класова структура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 роках
Роки	Бідняки	Середняки	Куркулі
1917	58%	30 %	12%
1923	34%	63 %	3%

 

Читання текста підручника з позначками. (пункт 1, с. 151)

«-» знайома інформація

«+» - нова інформація

«!» найбільш важлива, на мою думку, інформація.

«?» цікаво, потреба розширити знання через додаткові джерела.

Запитання.

-        Що викликало кризу в хлібозаготівлі? Які були її вияви та наслідки?

-        Що таке «ножиці цін»?

 Які два питання загострилися у зв'язку із кризою? (Фінансу­вання індустріалізації і забезпечення хлібом міста.)

 Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр. переборювалася екстраординарними засобами: з допомогою обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни. Лише на Дніпропетровщині під час хлібозаготівель 1928 р. було віддано під суд 1200 громадян, а понад 3 тис. сімей виселено. Опора на незаможників, стимулювання владою їх боротьби з рештою селянства породжували зловживання, почуття безкарності. Тільки впродовж 1928р. було арештовано 33 тис. «куркулів».

Намагаючись вийти зі скрути, влада в червні 1929 р. фактично відновила продрозкладку, а 3 липня 1929 р. ВУЦВК і РНК УСРРІ прийняли постанову «Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів». Сільські ради за цією постановою одержали право накладати штрафи до п'ятира­зового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи. Так нещадний метод «ліквідації куркульства як класу» почав застосовуватися ще до сумнозвісної сталінської вказівки (січень 1930 р.).

 

Викладач знову звертає увагу на таблицю «Соціально-класова стру­ктура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 рр.»

Запитання.

1. Що являли собою 3 % «куркулів» у 1923 р.? (Це було нове за­можне селянство, в основному колишні середняки, навіть бідняки, які збільшили свій прибуток старанним, вмілим господарюванням.)

2. А що сталося з дореволюційним типом куркуля-лихваря? (Його майже повсюди ліквідували в процесі аграрних перетворень 1920— 1923 рр.)

Учитель повідомляє, що в 1927 р. «куркульство» України разом із сім'ями складало близько 5,4 % населення. Але навіть у тих, хто мав по 16 га ріллі й більше, частка найманої праці становила всього 5,9 %, а робочий день самих хазяїв, їх важка праця в середньому тривали 11 годин.

Запитання.  То проти яких селян були спрямовані надзвичайні заходи 1928— 1929рр.?

Перегляд відео (від 00.10 до 01.15 – поняття колективізації та її темпи)

Робота з поняттям «колективізація», запис у зошит.

Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі  якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря.

На практиці це призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці.

Й. Сталін та його оточення з часом дедалі більше переконува­лись, що потреби індустріалізації простіше можна гарантовано задовольнити, спираючись не на 25—30 млн індивідуальних селян­ських господарств, а на 200—300 тис. колгоспів. Тому відбулася кардинальна зміна поглядів: не держава має залежати від значної кількості неконтрольованих індивідуальних селянських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусять пере­бувати в залежності від держави.

Крім того, у сталінських планах колективізація розглядалася не тільки як джерело таких вкрай потрібних коштів — разом з індустріа­лізацією вона відкривала шлях до нівелювання і власне знищення ба­гатоукладності (кооперативних, приватних, орендних форм) в економіці.

Як результат попередньої роботи у ході співбесіди визначаються причини колективізації (учні занотовують їх у зошити):

1. Економічні:

а) нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріа­лізації;

б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.

2. Політичні:

а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

б) згідно з радянською ідеологією  дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки;

в) на­явність передумов для колективізації (попередній досвід організації колективних госпо­дарств (радгоспів, комун у 1919—1920 рр.)

Проміжний підсумок.

XV з'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації. Але надалі відбувся перехід до суцільної колективізації

2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати.

1929 рік – перехід до суцільної колективізації.

Прийняття в листопаді 1929 р. пленумом ЦК ВКП(б) постанови про суцільну колективіза­цію в найстисліші строки та «розкуркулювання». Не мине й міся­ця, як Й. Сталін зажадає піти ще далі. На Всесоюзній конференції аграрників-марксистів у грудні він поставить завдання взагалі «лік­відації куркульства як класу».

Урочистий виїзд в поле членів артілі «Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р.

Селяни слухають промову про переваги колгоспного життя. 1930 р.

Радянський плакат. 1929 p.

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-38?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

3. Порівняйте джерела 36-38. На кого вони розраховані? Які враження викликають у вас? Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури 38?

4. Уявіть себе радянським агітатором-активістом, що має завдання залучити можливо більшу кількість селян до колгоспу. Які б аргументи ви б використали для пропаганди колективного господарювання? Хто із селян міг сприйняти цю агітацію? Спробуйте скласти соціальний портрет такого селянина. 

          Обговорення роботи. Виступають представники груп. Метод «Прес»

Заслуховування індивідуального міні-повідомлення про МТС (випереджальне завдання)

У 1928 році для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів – МТС (машинно-тракторні станції). Вони обслуговували колгоспи і радгоспи. Власність належала державі.

Перша в СРСР МТС була постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. в середньому кожні два дні з’являлася нова МТС.

Наприкінці 1932 р. діяло 594 МТС, які мали у своєму розпорядженні 25 630 тракторів і багато іншої сільськогосподарської техніки. МТС обслуговували 77 % колгоспного масиву орних земель. 

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-38?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

3. Порівняйте джерела 36-38. На кого вони розраховані? Які враження викликають у вас? Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури 38?

4. Уявіть себе радянським агітатором-активістом, що має завдання залучити можливо більшу кількість селян до колгоспу. Які б аргументи ви б використали для пропаганди колективного господарювання? Хто із селян міг сприйняти цю агітацію? Спробуйте скласти соціальний портрет такого селянина. 

          Обговорення роботи. Виступають представники груп. Метод «Прес»

Заслуховування індивідуального міні-повідомлення про МТС (випереджальне завдання)

У 1928 році для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів – МТС (машинно-тракторні станції). Вони обслуговували колгоспи і радгоспи. Власність належала державі.

Перша в СРСР МТС була постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. в середньому кожні два дні з’являлася нова МТС.

Наприкінці 1932 р. діяло 594 МТС, які мали у своєму розпорядженні 25 630 тракторів і багато іншої сільськогосподарської техніки. МТС обслуговували 77 % колгоспного масиву орних земель.

 Робота з поняттям (пункт 2 підручника – с. 152)

      “Розкуркулення” – позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення за межі району їхнього проживання.

      Чітко визначити, хто такі “куркулі”, влада не бажала. Якщо селянин не мав майна, але виступив проти колективізації,  його оголошували “підкуркульником” і  теж позбавляли хати, землі, волі. Якщо,  за науковими даними,  в країні  на той час було 2-3% дійсно заможних селян, які застосовували  найману працю, то  репресовано було до 15%.

      “Куркулів” поділили на  3 категорії:

1.    учасники антирадянських виступів,  яких страчували або висилали до Сибіру;

2.    ті, що чинили “пасивний опір”, (їх висилали за межі республіки);

3.    ті, що просто висловлювались проти колективізації (їх висилали, за межі  району).

Колективна робота з історичними джерелами (підручник – с. 153)

«Зі спогадів про розкуркулення М.Ковтун, мешканки села Шульгінка на Луганщині», фото «Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с.Удачне Донецької обл..»( 1930 ті роки).

Завдання:

До якої соціальної групи селянства належали авторка документу й люди на фотографії ? Які наслідки розкуркулення для українського селянства і для країни можна спрогнозувати, спираючись на цей документ?

       Проміжний висновок:

Загроза розкуркулення висіла над селянами і примушувала їх вступати в колгоспи. Знайдіть в підручнику (с. 154) цифри про результати колективізації у 1929-1930 роках?

      Якщо станом на 1 жовтня 1929 року  в УСРР було колективізовано 8,6 % селянських господарств, то на 1 лютого 1930 року вже 30, 7 %, а на 1 березня 1930 року – аж 64, 4 %.

      У відповідь на примусову колективізацію, селянство взялося за зброю.

      Колективна робота з графіком «Кількість учасників протестних виступів в СРСР у 1930 р.» (с. 154 в підручнику)

-        Які події ілюструє графік? Проаналізуйте та прокоментуйте його.

          Тимчасово радянська влада іде на поступки, повертаючись до добровільного вступу в колгоспи. Але з осені 1930 року знову продовжується колективізація шляхом податкового тиску, різноманітних штрафів для небажаючих іти до колгоспів. Колективізацію було завершено в кінці 30-х років. На 1937 рік колгоспи в Україні об’єднали 96,1 % селянських господарств та  99,7% посівних площ.

     

1.    Наслідки колективізації

Колективна робота з підручником (с. 155 - схема)

 

Наслідки колективізації:

1.    Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств.

2.    Держава отримала засоби для індустріалізації

3.    Село втратило третину робочої сили

4.    Завершилося одержавлення економіки

5.    Збереглося присадибне господарство, як підмога селянству

6.    Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства

7.    Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника

8.    Голодомор 1932-33рр.

9.    Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати.

 

 

V. Узагальнення і систематизація знань учнів

Опитування.

1. Чи існував зв'язок між форсованою індустріалізацією і колек­тивізацією?

2. Чи була можливість добровільного і швидкого об'єднання вла­сності індивідуальних селянських господарств?

3. Що таке розкуркулення?

4. Назвіть результати колективізації.

5. Які б складові можливі в асоціативній квітці «Колективізація»?

6. Мені найбільш запам’яталося….

7. Мене найбільш вразило….

 

VІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

      Праця колгоспників оплачувалась так званими «трудоднями». Іноді на один трудодень припадало 100—200 г зерна. За таких умов селяни втратили стимул до праці, недбало ставились до своїх трудових обов'язків. Аби запобігти втечі селян з колгоспів, 1932 р. була запроваджена паспортизація в містах. Селяни паспортів не отримали. Таким чином, держава фактично прикріпила їх до землі. Із колгоспів почали викачувати кошти на індустріалізацію, запровадивши централізовані хлібозаготівлі. Цілеспрямована політика хлібозаготівель стала основною причиною голоду в Україні.

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект, пар. 23 (п. 1-2) підручника.