Мета: визначити територію союзів слов’янських племен, що стали базою, на якій виникла держава - Русь-Україна; розвивати в учнів навички роботи з першоджерелами, історичною картою, блок-таблицями, схемами; виховувати в учнях почуття національно-історичного патріотизму.
Тип уроку: комбінований.
Опорні поняття: Велике переселення народів, племінний союз, розсленння слов’ян.
Хід уроку
І.
Організаційний етап
Привітання.
Повідомлення теми та мети уроку
ІІ.
Актуалізація
Завдання
1. Яка визначна подія на межі стародавніх часів і
середньовіччя об’єднує такі
поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, анти, слов’яни,
варвари, авари, Дунай, Дністер, Дніпро, ІІІ–VIIст.? Дайте їй визначення.
2. Велике переселення населення поклало початок формуванню сучасних
народів на землях, де вони проживають досі. У чому полягали причини Великого переселення народів?
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь
вчителя
Кожен народ має своїх предків.
Український народ є прямим нащадком східних слов’ян. Слов’янські племена були
стародавінм населенням Європи, їх історія починається з І-ІІ тис. до н.е. У
писемних джерелах давні слов’яни вперше згадуються в І-ІІ ст. н.е. Перші
відомості про слов’н є в працях:
n Готські – Йордан.
n Давньоримські – Пліній
Старший, Птолемей, Тацит
n
Візантійські – Прокопій Кесарійський.
2. Робота з поняттям.
n
Племінний союз – це об’єднання кількох племен, яке за
певних умов ставало зародком державної організації
3. Перегляд відео «Слов’яни під час
Великого переселення народів».
Завдання. Перегляньте відео та
запишіть в зошит перші союзи слов’янських племен.
n 1). Антський
n 2). Склавінський
n 3). Союз венедів
4. Робота з картою «Велике переселення
народів ІІ -ІV ст.». Знайдіть на карті
перші союзи слов’янських племен.
5. Розповідь вчителя.
У результаті розселення слов’ян між річками Ельба, Вісла та Дніпро формуються
3 групи слов’янських племен (західні, південня та східні), на основі яких
виникають численні слов’янські народи. Для нас найбільш цікаві східні слов’яни.
6. Робота з картою «Велике розселення
слов’н V-VIII ст.»
Племінне
княжіння полян стало ядром для формування Русі-України з центром у м. Київ.
1. Розселення слов’янських
племінних союзів на територіїУкраїни внаслідок великого переселення народів
Терміни та поняття
Велике переселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини,
розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.
На заключному етапі
Великого переселення народів у VI—VII ст. головну роль у переселенських потоках
стали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і
Вісли вони рушили до Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні
напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали
назву Балканських війн. Після перших успішних походів слов’яни почали
залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським
півостровом.
Робота з документами
Візантійський автор Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани
На третьому році по смерті
імператора Юстина і правління державного Тиверія рушив проклятий народ слов’ян,
який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських
провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну,
сів на ній владно і без страху, як у своїй власній, і впродовж чотирьох років,
доти, доки імператор був зайнятий персидською війною і вирядив усі свої війська
на Схід, уся країна була віддана напризволяще слов’янам; останні зайняли її і
розтіклися по ній на час, який призначив Бог. Вони... захопили всі імперські
табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот
і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло,
табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все
ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що
таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків.
Запитання до документа
1. Які факти про походи
слов’ян на Балкани наведені в документі? Яку інформацію за ними можна отримати
і які висновки зробити?
2. Як автор ставиться до
подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження?
3. Чи можна довіряти
авторові документа? Чию позицію він представляє?
4. Визначте за документом,
який вплив мали Балканські війни на розвиток слов’янського суспільства.
2. Вплив
природно-географічних умов на господарствота спосіб життя східних слов’ян
Розповідь учителя
-
Єдиний тип ведення господарства, в основу якого було
закладено підсічне орне землеробство, в основу якого було закладено підсічне орне
землеробство,що доповнювалося присадибним тваринництвом.
-
Розвинуте ремесло і торгівля. Особливо помітні
успіхи в залізовидобуванні й металообробці.Набула поширення внутрішня і
зовнішня, особливо з Візантією, торгівля.
-
Розташування поселень невеликими гніздами, кожне з
яких складалося з кількох селищ, розташованих на невеликій відстані. Селища не
укріплювалися. У них проживало від 5 до 15 сімей-домогосподарств.
-
Основний тип житла — квадратна напівземлянка зі
зрубними або стовповими стінами довжиною 3—4 м, у якій мешкала одна сім’я. Для
приготування їжі та обігріву використовуваласякам’яна або глиняна піч,
розташована в кутку оселі.
-
Суспільство перебувало на етапі розкладу первісної
рівності, формування племінної військовоїаристократії і перших племінних центрів
-
На відміну від попередніх часів у V—VII ст. слов’яни
стають більш войовничими, схильними дозахоплення сусідніх земель.
3. Сусіди східних слов’ян
Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході
були фінно-угорські та балтійські племена. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському
середовищі.
Землі на захід
східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на
території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян,
мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та
інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої
входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.
На півдні, південному сході
та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст.
утворили в Приазов’ї свою державу Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була
знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на середню Волгу, де
заснувала нову державу — Волзька Болгарія (її територія в основному збігається
з межами сучасної республіки Татарстан у складі Російської Федерації).
Інша частина болгарських
племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими
слов’янськими союзами племен створила державу Перше Болгарське царство. Його
поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарія.
На завойованих землях
хозари в середині VII ст. утворили державу Хозарський каганат. У VIII ст. вони
підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів
і примусили їх сплачувати данину.
Важливе значення для
розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із
провідних торговельних шляхів середньовічного світу «із варягів у греки», який
поєднував Балтійське і Чорне моря.
V. Закріплення знань учнів
1. Як називали слов’ян
античні історики?
2. Яка визначна подія на
межі стародавніх часів і середньовіччя об’єднує такі історичні та географічні
поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, алани, анти,
склавини, авари, Дунай, Дністер, Дніпро? Дайте йому визначення.
3. Дайте визначення
термінам князь, дружинники. Яку роль у давньослов’янському суспільстві
відігравали князь та його дружинники?
4. Назвіть і коротко
охарактеризуйте сусідів східних слов’ян.
5. Покажіть на карті
напрямки Великого розселення слов’ян.
6. Як ви вважаєте, чи однакові за змістом поняття «Велике переселення народів» і «велике розселення слов’ян»? Відповідь обґрунтуйте.
8. Наведіть приклади впливу
природно-кліматичних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян.
9. Охарактеризуйте
відносини східних слов’ян з їхніми сусідами.
VІ. Домашнє
завдання
Коментарі
Дописати коментар