Практичне заняття: Козацькі літописи XVII - XVIII ст. як історичні джерела.

 

Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас

Практичне заняття 5

Козацькі літописи XVII-XVIII ст. як історичні джерела

(Теоретичні відомості)

Відмінність козацьких літописів від давньоруських

Давньоруські літописи складалися з писаних різними авторами статей і набували остаточного вигляду під пером редакторів чи укладачів.

Козацькі літописи:

• являють собою цілісні авторські твори, створені в другій половині XVII-XVIII ст. представниками освіченої старшини і належать до найцінніших джерел з історії України;

• головна увага у них зосереджена на національно-визвольних та класових рухах українського народу, Визвольній війні 1648-1657 рр. під проводом Богдана Хмельницького, на періоді Руїни;

• висвітлюються в козацьких літописах також питання культури і побуту українців.

Характеристика козацьких літописів

Характеризуються:

• високим літературним стилем;

• достовірністю відображених подій;

• глибокими узагальненнями.

Особливості козацьких літописів:

• їхніми творцями виступають представники козацького стану;

• поєднують у собі риси літопису, історичної повісті, щоденників, мемуарів тощо;

• розраховані на широке коло читачів.

Літописи побудовані:

• на численних документах (мемуарних, господарських, військових, дипломатичних та інших);

• на спогадах сучасників.

Визначальні історичні події відтворено:

• із загальнонародних патріотичних позицій;

• із визнанням українського козацтва рушійною силою національної історії;

• але з позицій негативного ставлення до виступів «черні», бо автори були представниками старшинських станових інтересів.

Ставлення до союзу з Московією:

• союз із Московією в цілому схвалювався;

• однак висловлювалося невдоволення утисками царських воєвод;

• відстоювалися давні права і вольності козацтва.

Центральними постатями козацьких літописів виступають:

• українські гетьмани (передусім Б. Хмельницький);

• кошові, полковники та інша старшина, які відстоюють свободу, і честь «козацької вітчизни».

Значення літописів:

• дають можливість дослідникам докладно прослідкувати перебіг подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького;

• дізнатися багато цікавих фактів про ці події;

• ознайомитися з багатьма видатними діячами Національно-визвольної війни;

• вони знаменують собою перехід від літописання до власне історичної науки;

• переходять від хронологічного переліку подій в літописах до їх осмислення.

Козацькі літописи

• Літопис Самовидця (очевидця).

Охоплює період від початку національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького до 1702 р.

Автор негативно ставиться до союзу з кримським ханом, з великим смутком описує події часів Руїни, чимало уваги приділяє опису запорозького козацтва, кошовому І. Сірку.

Літописом Самовидця назвав цей твір Пантелеймон Куліш.

Автор побажав залишитися анонімним. Більшість істориків упевнена в тому, що ним був Генеральний підскарбій (міністр фінансів) Роман Ракушка-Романовський.

«Літопис Самовидця» написаний «по гарячих слідах». Праця відзначається емоційністю, виразною образністю, безпосередністю сприйняття подій та їх викладу.

• Літопис Григорія Граб’янки, із 1686 р. простого козака, потім сотника, полкового судді, а з 1730 р. — галицького полковника.

Написаний церковнослов’янською мовою. Описані події починаються з Хмельниччини і закінчуються подіями 1709 р.

Самійло Величко (1670-1728)

Навчався в Києво-Могилянській академії, працював писарем у Генеральній канцелярії, потім у Генерального судді В. Кочубея. У 1708 р. усунений з посади І. Мазепою як людина з оточення опального судді. Наприкінці 1708 р. потрапив до в’язниці під час репресій Петра І проти прибічників Мазепи. Після звільнення у 1715 р. жив у маєтках Кочубеїв у с. Диканці та с. Жуках під Полтавою, де протягом 1715-1720 рр. писав літопис про козацькі події 1648-1700 років.

Літопис Величка не завершено, вочевидь, через хворобу очей, яка привела до цілковитої втрати зору.

Автор брав участь у Азовських походах та Північній війні. У 1723 р. у складі посольства П. Полуботка їздив до Петербурга клопотати перед Петром І про скасування Малоросійської колегії та відновлення гетьманства, за що разом із іншими членами посольства був ув'язнений у Петропавлівській фортеці. Після смерті Петра І відпущений на батьківщину, а 1738 р. загинув під час походу на татар.

Головна увага приділяється Національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького.

Виданий гадяцьким полковником.

• Літопис Самійла Величка.

Це 4-томна праця Самійла Величка, що є найбільш детальним козацьким літописом.

Охоплює події 1648-1700 рр., а також вибірково більш ранні історичні події.

Літопис Самійла Величка складається з 4-х частин:

- перша — є особливо цікавою і називається «Сказання про війну козацьку з поляками», присвячена подіям 1648-1659 рр.;

- друга і третя частини охоплюють події 1660-1686 рр. і 1687-1700 рр. Містять значну кількість власних спостережень і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;

- у четвертій частині зібрано додатки з різних документів XVII ст.

Для написання свого твору Величко використовував:

• козацькі літописи, хроніки й щоденники;

• твори іноземних істориків (німецьких, польських);

• архівні документи Генеральної канцелярії;

• листи, реєстри тощо.

Твір написано:

• емоційно;

• образною книжною українською мовою з використанням народної фразеології і поетичних творів українських авторів.

Характеристика літопису:

• з особливою майстерністю описано картини наслідків Руїни на українських землях, епізод про напад яничар і татар на Січ;

• детально описано походи Сірка на Крим, його лист до турецького султана. Оповідання С. Велична про похід І. Сірка на Крим і про листування Сірка послужили мотивом для створення картини І. Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»;

• Величко дав не тільки опис історичних, документальних подій, а й їх коментар із погляду ідеології козацької верхівки того часу;

• свій рукопис Самійло Величко прикрасив портретами десяти гетьманів, з любов’ю говорить про українську землю та її народ;

• порівнює Б. Хмельницького з Александром Македонським, вважаючи гетьмана великим діячем українського руху;

• хоч літопис написано тодішньою літературною мовою, там проступає і жива народна мова з використанням народної фразеології та поетичних творів українських авторів;

• уперше літопис С. Величка опублікувала Київська археографічна комісія в 1848-1864 рр.

Літопис — історичний твір, у якому розповіді про події та факти подають за роками.

Церковнослов’янська мова — мова, яка з’явилася на Русі з прийняттям християнства.

Завдання до практичного заняття 5

1. Повторюємо і узагальнюємо інформацію

Користуючись теоретичними відомостями й матеріалом підручника, дайте відповіді на запитання.

1) Чому літописи XVII-XVIII ст. називають козацькими? _____________ .

2) Які літописи відносять до козацьких? _____________ .

3) Якими є особливості козацьких літописів? _____________ .

4) Які події висвітлюються в козацьких літописах? _____________ .

5) В чому полягає значення козацьких літописів? _____________ .

2. Вчимося працювати з додатковими джерелами інформації

1) Підготуйте повідомлення про козацьких літописців.

2) З’ясуйте, в чому відмінність козацьких літописів від давньоруських.

3. Вчимося аналізувати писемні джерела Звернення Самійла Велична до козаків

...Щоб не побоялися стати за давні вольності наші, за Матір нашу, милу Батьківщину українську.

1) До чого закликає Самійло Величко козаків? _____________ .

2) Із яких позицій написано ці слова? _____________ .

4. Вчимося визначати спільні риси козацьких літописів, характеризувати їх за допомогою таблиць

1) Визначте спільні риси й особливості козацьких літописів, заповніть таблицю.

Особливості козацьких літописів	Спільні риси
Ставлення до союзу з Московією
Центральні постаті літописів
Значення літописів

2) Охарактеризуйте козацькі літописи, заповніть таблицю.

Характеристика козацьких літописів

	Літопис Самовидця	Літопис Г. Граб’янки	Літопис С. Величка
Які події охоплюють
Короткі відомості про авторів
Коротка характеристика літописів

5. Формуємо поняття

1) Літопис — це _____________ .

2) Церковнослов’янська мова — це _____________ .

6. Тренуємо асоціативне мислення

1) В літописах висвітлюються події _____________ .

2) Козацькі літописи дають можливість дослідникам детально прослідкувати перебіг _____________ .

7. Вчимося робити висновки

Яким було значення козацьких літописів для кращого розуміння доби Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького та періоду Руїни? _____________ .