Нескінченні війни послабляють будь-яку
державу. У війнах гинуть мільйони людей, руйнуються звичні зв’язки. Всі спроби
розв’язати політичні суперечності шляхом воєнних дій приречені на поразку.
Наполеон програв, але, незважаючи на поразку Франції, повністю знищити
наполеонівські перетворення в Європі і повернути європейські країни до старого
порядку було вже неможливо.
Робота з датами
Вересень 1814 р. —
червень 1815 р. — робота Віденського конгресу;
26 вересня 1815 р. — утворення Священного союзу.
Росію представляв імператор Олександр I,
Великобританію — міністр закордонних справ лорд Каслрі,
Пруссію — перший міністр фон Гарденберг,
Австрію — міністр закордонних справ фон Меттерніх,
Францію — міністр закордонних справ Талейран.
Незважаючи на те, що
Росія, Австрія, Пруссія і Англія боролися разом проти Наполеона, суперечності
між урядами цих країн поступово зростали: досить по-різному бачили союзники
облаштування післявоєнної Європи.
Робота
з картою
Учитель пропонує учням розглянути карту
історичного атласа «Країни Європи у 1815–1847 рр.» і відповісти на питання:
• Назвіть території, які внаслідок рішень
Віденського конгрессу були приєднані:
1) до Росії;
2) Австрії;
3) Пруссії;
4) Швейцарії;
5) Нідерландів.
Відповідно до рішень Віденського конгресу була
відновлена влада династії Бурбонів у Франції, Іспанії та Неаполітанському
королівстві. Франція поверталася до кордонів 1792 р. і мала виплатити
контрибуцію державам — учасницям антифранцузької коаліції.
Створювалася Швейцарська
конфедерація і закріплювалася політична роздробленість Італії.
До Голландії
приєднувалися Бельгія та Люксембург.
Був створений Німецький
союз у складі 34 держав і чотирьох вільних міст.
Росія отримала колишнє
Варшавське герцогство, Фінляндію та Бессарабію.
До Англії приєднувалися
французькі й голландські колонії та французький флот, до Швеції —
Норвегія.
Австрія отримала Галичину
й Далмацію, відновила свою владу у Венеції й Ломбардії.
До Пруссії відійшла частина території Саксонії та Вестфалії, Рейнська область і Померанія.
Вчитель: Віденський конгрес
створив нову систему міжнародних відносин в Європі, засновану на пануванні
чотирьох великих держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.
Робота
з документами
Вчитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на посталвені до них запитання.
Текст 1. З акта Священного союзу, підписаного в Парижі
26 вересня 1815 р.
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к.
XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М.
Щербина. – К.: А.К.С., 2000. – С. 50.
«Їх величності: імператор
австрійський, король прусський та імператор всеросійський внаслідок великих
подій, що ознаменували Європу протягом трьох останніх років..., оголошують
урочисто, що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохитної
рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в політичних
відносинах до всіх інших урядів керуватися не іншими будь-якими правилами, а
заповідями цієї святої віри, заповідями любові, правди і миру...
Стаття І
Стаття III
Усі держави, які бажають урочисто визнати
укладені в цьому акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для
щастя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини ці надалі
сприяли на благо людської долі, охоче і з любов’ю можуть бути прийняті до цього
Священного союзу.
Франц
Фрідріх-Вільгельм
Олександр I»
Запитання та завдання
1. Використовуючи документ, визначте мету
Священного союзу.
2. Як ставилися автори документа до монархічної
влади?
3. Що, на думку глав держав, які підписали
документ, є основою міцного миру?
4. Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав назву «Священний»?
Текст 2. Священний союз
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.:
Контрольные и проверочные работы. – М.: АСТ, 2003. – 190 с.
«В утворенні Священного союзу не можна не бачити... свого роду реакції
проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку Французької революції
європейські уряди дивилися на перевороти, що здійснювалися в окремих країнах,
суто з точки зору своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім’я
якого здійснювався той або інший переворот. В іноземній політиці держав навіть
з особливою силою укорінялося загальне правило – всіляко сприяти смуті у
сусідніх або державах-суперницях... Лише Французька революція вперше змусила
монархів об’єднатися для захисту принципу легітимізму... Які б не були особисті
мотиви Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція прямо
випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародного ладу, що
відчувалася всіма урядами, а оскільки загрожувати цьому порядку могли хіба
тільки нові революції, то, врешті-решт, союз мав боротися власне проти них».
Запитання
• У чому полягало значення Священного союзу?
Провідну роль у Священному союзі відігравала Росія. Учасники союзу зобов’язувалися допомагати в придушенні революцій, підтримувати християнство.
Для
вирішення важливих питань монархи збиралися на конгреси Священного союзу.
Усього відбулося чотири конгреси. За рішеннями конгресів були придушені
революції 1820-х pp.
Усередині Священного
союзу постійно відбувалися сутички, точилася боротьба між країнами, і на
середину 30-х рр. XIX ст. він перестав існувати.
Коментарі
Дописати коментар