Про які наміри свідчать висловлювання Наполеона напередодні воєнної кампанії 1812 р.? Якою була роль України в реалізації цих планів?
1. «Невблаганною долею Росію приречено до знищення, і саме мені судилося здійснити це призначення... московит - варвар, ворог європейської цивілізації, якого слід відкинути у пустелі Азії». 2. «Якщо я здобуду Київ, я візьму Росію за ноги, якщо я оволодію Петербургом, я візьму її за голову, захопивши Москву, я влучу їй у саме серце».
Прочитайте фрагмент джерела. 1. Що змусило російського імператора вдатися заходу, про який ідеться? 2. Які обіцянки давав уряд тим, хто вступав до лав козацького війська? З якою метою? 3. Спрогнозуйте подальші дії царського уряду стосовно цих вояків.
З розпорядження російського уряду від 5 червня 1812 р.: «Військо це передбачаємо утворити в Україні з людей, до козачої служби здібних і здавна відомих звичкою й охотою до неї... Людей можна призначати на козаків, незважаючи ні на роки, ні на зріст, а також маловажні тілесні вади, але єдино тільки із збереженням сил і здібностей до служби цього роду... Як мине в українських полках потреба, всі вони мають розпускатися по своїх домівках, але вже назавжди залишаться належними до війська і за першою потребою повинні з'явитися на службу і скласти знову свої полки, для чого вони повинні мати в постійній справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це своїм коштом, але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей. Діти їхні, які народжені від (часу) вступу у військо, належатимуть також до нього...»
Зважте на факти й оберіть твердження, яке вважаєте слушним: що спонукало більшість нащадків колишніх українських козаків погодитися вступити до російського війська - патріотична налаштованість до своєї «вітчизни», яка опинилася перед загрозою загарбання, чи намагання повернути колишні вольності, втрачені у другій половині 18 ст.? Свій вибір обґрунтуйте.
Чи є підстави вбачати у створенні російською владою з місцевого населення Полтавської і Чернігівської губерній тимчасових козацьких формувань прагнення якнайшвидше втягнути українські землі до загальноросійського простору і зняти соціальну напругу в цьому регіоні?
Прочитайте фрагменти джерел, визначте, про що в них ідеться. 1. Як автори ставляться до описаних явищ? 2. У чому цінність джерела саме для вас?
Один із перших істориків Кубані Іван Попко в 1858 р. у праці «Чорноморські козаки в їхньому цивільному і військовому побуті» писав: «Весь військовий склад чорноморського народонаселення має одну фізіономію, втілений однією народністю - українською... Чорноморці говорять українською мовою, що добре збереглася. Так само збереглися, під їхньою військовою кавказькою оболонкою, риси української народності в манерах, звичаях, повір'ях, у побуті домашньому й громадському».
Прочитайте фрагмент джерела та уривок з поеми Тараса Шевченка «Кавказ». 1. Як автор джерела ставиться до описаних ним подій? Кому співчуває, кого засуджує? Чим можна пояснити таке ставлення автора? 2. Які спільні ідеї простежуються у документальному та поетичному уривках? 3. Чому події Кавказької війни хвилювали Тараса Шевченка?
Хорунжий Олександр Кухаренко у листі від 20 червня 1864 р. так розповідав про фінал Кавказької війни: «Не більш ніж два тижні минуло, як я повернувся з гір. Посиленими походами в ці роки ми вигнали всіх черкес до моря, де вони сідали на човни та відправлялися до турків. Нещасні горці підкорились на чесне російське слово, а ми їх житла палили, грабували, зганяли до моря. І залишили усіх без харчування: вони продавали худобу, коней за безцінь... за шмат хліба віддавали зброю. Від нужденності та голоду між ними з'явився тиф, потім повальна віспа, до 30 000 пропало за одну зиму, хворих не приймали на судна, тому, щоб не залишити їх на поживу шакалам та диким тваринам, живцем закопували. Прощалися з рідним краєм, плакали, брали на пам'ять землю, квіти та ін. Ось такою правдою ми підкорили Кавказ, жодного черкеса не залишилося у горах. Які чудові місця нам залишилися - волоські горіхи, персики, жерделі (дикі абрикоси. - Авт.), виноград, води, чисті, немов сльоза. Тепер у ці місця заселяють росіян».
Тарас Шевченко в поемі «Кавказ»:
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся - поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Зауважте
За Адріанопольським миром (1829), який підсумував події російсько-турецької війни 1828— 1829 рр., Росія приєднала гирло Дунаю.
Перевірте, чого навчилися
1. Установіть хронологічну послідовність подій: російсько-французька війна; ліквідація Задунайської Січі; початок колонізації Кубані «Військом вірних козаків Чорноморських».
2. Покажіть на карті території, що увійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецької війни 1806-1812 рр., 1828-1829 рр., терени Задунайської Січі, Азовського козацького війська, Землі Війська Чорноморського.
3. Складіть речення, використавши зазначені поняття, терміни, назви: «наполеоніди», «Задунайська Січ», «Чорноморія», «Азовське козацьке військо», «Кубанське козацьке військо».
4. Дайте відповіді на запитання: 1. Як події російсько-французької війни заторкували Україну? 2. Як відбувалася колонізація Кубані Чорноморським військом? 3. За яких обставин було утворено Азовське козацьке військо? 4. Які обов’язки покладалися на Чорноморське козацьке військо (на Кубані) та Азовське козацьке військо? 5. З якою метою царський уряд ініціював об’єднання колишнього Чорноморського козацького війська (яке складалося з українців) з частиною колишнього Лінійного козацького війська (у якому переважали росіяни) в Кубанське козацьке військо?
5. Визначте, про що йдеться в поданих уривках. У чому історичне значення згаданих подій/явищ?
«Чим же був цей кордон? Лише однією гірською річкою. Немов велетенська блискуча змія, звивалась Кубань вздовж усього заселеного козаками краю. Це і була прикордонна межа. До кордону були пристосовані всі головні моменти життя козака. Більшу частину воєнної служби чорноморець був на кордоні, жив на кордоні й звідти почергово ходив та їздив в роз'їзди, в нічні залоги» (Ф. Щербина).
«Азовці на веслярських човнах здавна були неперевершеними моряками. їм не страшні були ні темні ночі на хвилях моря, ні морські буруни, що кидали баркаси, як тріски. Звичним оком козаки здалеку зауважували ледь помітні крапки, з яких згодом виростали контрабандні судна, що рідко йшли від рук козаків» (П. Короленко).
6. Подискутуйте щодо міркувань історика: чи не перебільшує він, на вашу думку, вплив російсько-французької війни на українське суспільство?
«В Україні, як і в інших східнослов'янських землях Російської імперії, вплив наполеонівської кампанії мав парадоксальний характер: з одного боку, перемога над ворогом викликала серед місцевої еліти почуття гордості за своє слов'янське походження і зміцнила лояльність до імперії, з іншого - пробудила розуміння того, що політична система цієї імперії вимагає глибоких змін. З цього духу сперечання виросли російські масони і декабристи, українські автономісти та білоруські будителі» (Я. Грицак).
Коментарі
Дописати коментар