Початок «Великої війни». Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.

-        Характеризувати міжнародні відносини в умовах існування блокової системи держав;

-        Визначати причини та привід до Початку Першої світової війни;

-        Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1914 -1918рр.;

-        Робити власні висновки та обґрунтовувати їх;

-        Формувати власне ставлення до подій та явищ історичного процесу.

зАЙДІТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМИ І ПРОЧИТАЙТЕ СТАТТІ:

1) За день до Першої світової: загроза громадянської війни в Ірландії, гучне вбивство у Франції, нова церква на Філіппінах і фільм Чапліна. Що відбувалося 27 липня 1914 року

2) ХРОНІКА ПОДІЙ 1914 РОКУ 

   Перегляньте відео:  Привід ,через який почалась перша світова https://www.youtube.com/watch?v=_P8VerKWs6s

1.    Чому кінець ХІХ – п. ХХ ст. характеризується міжнародними кризами і конфліктами? Яка країна прагнула бути провідною в Європі?

2.    Чому виникли  марокканські і балканська кризи; чим вони загрожували?

3.    Коли і за яких обставин утворились військово-політичні блоки: Троїстий союз і Антанта?

1.    Причини і початок війни .

 Завдання -згадати визначення « Світова війна»

Робота з поняттями:

«Озброєний мир»-період між об’єднанням Німеччини після франко-пруської війни(1871) та початком Першої світової війни(1914р), для якого характерні гонка озброєнь між Великою Британією, Францією, Німеччиною, Росією, Австро-Угорщиною, також дипломатичні кризи, що посилили напруженість між країнами –членами Антанти і Троїстого союзу.

Сфери інтересів країн світу напередодні війни

Німеччина

1.                Німеччина, включившись у боротьбу за колонії лише наприкінці ХІХ ст., претендувала на рівні права в колоніальних володіннях з Франціє, Англією

2.                Німеччина негативно ставилася до російсько-французького зближення, що через небезпеку війни на два фронти міг підірвати могутність Німеччини

3. Німеччина негативно ставилася до російсько-французького зближення, що створювало у майбутньому загрозу війни на два фронти; претендувала на російські території (Прибалтика, південь України).             

4.   Німеччина претендувала на військову, економічну, морську першість в Європі, де головним суперником для неї була Англія

Росія  

1.       Росія наполягала на своєму винятковому праві протекторату над православними слов’янськими народами Балкан; підтримувала на Балканах налаштованих проти Австро-Угорщини сербів (через Боснію і Герцеговину, де жили серби, але правили австрійці)

2.Росія розцінила будівництво залізниці Берлін – Багдад (1898)  як загрозу для її прав в Азії за російсько-британським договором 1907 р. (північна частина Ірану  сфера впливу Росії)

Франція

1.Франція прагнула реваншу за поразку від Німеччини у війні 1870-1871 рр.; намагалася повернути Ельзас і Лотарингію

2. Франція намагалася зберегти свої колоніальні володіння у Північній Африці, на які зазіхала Німеччина (Марокканські кризи)

 

Велика Британія

1.                Велика Британія побоювалася посилення німецького флоту, який би у майбутньому відрізав її від заморських колоній, і вела неоголошену економічну і торговельну війну проти Німеччини.

2.                Велика Британія намагалася утримати свої колоніальні володіння в Східній та Південно-Західній Африці, куди почала проникати Німеччина (підтримка бурів у англо-бурській війні 1899-1902 рр.)

 

Австро-Угорщина             

  Австро-Угорщина прагнула утримати захоплені нею в 1908 р. Боснію і Герцеговину, для чого потрібно було дати відсіч зазіханням Сербії, яка претендувала на роль об’єднавчого центру південних слов’ян, та Росії, яка захищала Сербію. (зошит)

Причини Першої світової війни

§  Загострення економічних протиріч між провідними країнами світу.

§  Боротьба за ринки збуту та світове панування.

§  Протистояння між двома воєнно-політичними блоками європейських держав (Антанта — Троїстий союз)

 

Початок війни. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. 29 липня в Росії було оголошено часткову мобілізацію, а Німеччина відразу ж оголосила війну: Росії — 1 серпня, а Франції — 3 серпня. Німецькі війська вирушили на французьку територію через Бельгію. Англія стала на бік нейтралітету Бельгії і 4 серпня оголосила війну Німеччині.

2.Стратегічні плани ворогуючих сторін.

Робота з поняттями:

Перша світова війна- глобальний збройний конфлікт, у якому брали участь 38 держав, з населенням 1,5 млрд. жителів. ЇЇ називають «Великою» війною.

 «Геополітичні інтереси» -система пріоритетів у діяльності держави по зміцненню економічного, політичного і військового потенціалу з урахуванням особливостей його геополітичного положення.

Географічне положення Німеччини як центральноєвропейської держави змусило її дійти висновку, що єдина життєздатна оборона повинна бути активним наступом. Саме таким чином виглядало формулювання Плану Шліффена (Альфред фон Шліффен (1833-1913) був начальником Генерального штабу Німеччини та розробив свій план війни на два фронти. Він закликав до сильної правофлангової атаки, щоб захопити Бельгію і нанести шкоду французькій армії за рахунок обмеження її можливостей до мобілізації. Але новий начальник Генерального штабу Гельмут фон Мольтке змінив план Шліффена. Очікуючи французького наступу на Ельзас-Лотарінгію він послабив правий фланг,у зв’язку з чим виник військовий ризик: 80 німецький дивізій перейшли в наступ проти 104 союзних.

Французький План передбачав нанесення швидкого удару в індустріальний центр Німеччини — Рурську долину. Це завдало б великого удару по подальшій можливості Німеччини продовжувати війну.

Російський План передбачав мобілізацію її армій і проти Австро-Угорщини (План «А»), і проти Німеччини.

Всі три проекти створювали атмосферу, де швидкість була визначним фактором для перемоги.

С. 14 – робота зі схемою.

3.Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній.

Західний фронт:	Східний фронт:
4 серпня 1914  р. - вторгнення німецьких військ в Бельгію ( яка неочікувано чинить опір)	серпень 1914р. –наступ російської  армії на Сх. Прусію, битва під Танненбергом, поразка Росії
7 - 14 серпня 1914 р. – невдала спроба французького наступу в Ельзасі та Лотарингії	Серпень-вересень 1914р.- Галицька битва (перемога росіян) 3 вересня –взято Львів, початок 10-місячної рос. окупації(С.16 –про терор ) Захоплено Буковину, Галичину, Перемишль(українців австрійське командування звинуватило в поразці, зраді, відправлено до таборів Талергоф, Терезин.)
Жовтень 1914р.- битва на р.Марні(німіці відступили; фронт -лінія р. Іпр – м. Верден)
1 листопада 1914р. -вступ у війну Туреччини на боці Центр. Держав (Бофор відкрито ) серпень 1914.р.- всуп Японії у війну на боці Антанти, захоплення                            м. Циндао та о.Маршалови, Маріанські.
	Травень 1915р.-німецько-австр. Війська зайняли Польщу, Галичину,част. Балтії, Білорусі
Позиційна війна-війна,у якій збройна боротьба ведеться на стабільних фронтахз1914р.                                                              з1915р
Квітень 1915р. вступ на боці Антанти у війну Італії, Жовтень 1915р.- вступ Болгарії на боці Центр. Держав 1915-1917рр.- італійська армія відкидає австрійців
Квітень-травень 1915р- друга битва на р. Іпр- перша хімічна атака в історії
вер.-листопад 1915р- друга битва в Шампані
Лютий-грудень 1916р.- Битва під Верденом, найбільша битва війни	Червень-жовтень1916р.- Брусиловський прорив
Червень – листопад 1916 р Битва на р. Соммі( невдалий наступ англійців – вперше застосовані танки)

 

 

1.    Підводна війна

1915р.- морська блокада Німеччини в Балтійському морі

Травень 1915р.- підводний човен Німеччини знищив лайнер                      « Лузитанія»

Травень 1916р. – Ютландська оперція( півострів)  -прорвати блокаду німцям не вдалося

31 лютого 1917р.- початок необмеженої підводної війни

Д/З опрацювати 

Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

РОЗДІЛ І. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ

§2. Початок Першої світової війни

Пройти онлайн тестування https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5089804

Україна і світ на порозі ХХ ст.

I.Організаційний момент                                                  посилання  на першоджерело 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

·        Що таке «історія»?

·        На які періоди поділяється історія?

Періодизація всесвітньої історії

Стародав­ній світ	Середні віки	Новий час		Новітній час
6 клас	7 клас	8 клас	9 клас	10 клас	11 клас
Поява лю­дини – 476 р.	476 – 1492 рр.	Кінець XV–кінець XVIIIст.	Кінець XVIII –XIX ст.	Початок XX ст.– 1939 р.	1939р. – початок XXI ст.

·        Пригадайте хронологічні межі, основні події, історичні постаті та наукові або культурні надбання свого періоду у світі та Україні

- «Стародавній світ»

- «Середні віки»

- «Новий час»

 

Бесіда за запитаннями

·        Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

·        Які події нової історії, що відбулися у світі наприкінці XVIII– у XIX ст., ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою точку зору.

·        Які основні зміни відбулися в господарському, політичному житті, су­спільному розвитку, культурі, технічному прогресі та побуті населення провідних держав світу наприкінці XVIII– у XIXст.?

Всесвітня історія, як ви вже знаєте, поділяється дослідниками на декілька історичних періодів – етапів політичного, соціально-економічного й куль­турного розвитку. У попередніх класах ви познайомилися з історією Старо­давнього світу, Середніх віків і Нового часу. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу і дізнаєтеся про події її першого періоду від початку XX ст. до 1939 р.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1.      Загальна характеристика періоду «Новий час»

2.      Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.

3.      Процес урбанізації у провідних країнах

4.      Суспільно-політичні рухи

5.      Національні процеси

6.      Інтелектуальний прогрес

 

1.      Загальна характеристика першого періоду «Новий час»

Перший період історії Новітнього часу складний і суперечливий за зміс­том, насичений багатьма широкомасштабними подіями, неоднозначними за характером явищами і процесами у світовому розвитку.

Початок XXст. став часом завершення індустріалізації в провідних країнах Заходу. Цей про­цес поступово поширювався на інші країни. Досягнення в господарському розвитку сприяли поступовому підйому рівня життя населення. Здавалося, перед людством відкриваються обнадійливі перспективи.

Однак у 1914–1918рр. людство опинилося у вирі подій Першої світової війни. Крім того, тогочасна історія людства була насичена війнами меншого масштабу і локальними конфліктами.

Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил стали формувати й пропагувати власне бачення подальшого розвитоку суспільства та його мо­дернізації. Зіткнення цих поглядів мали визначальний вплив на динаміку розвитку тогочасного світового співтовариства.

Особливим явищем політичного життя, характерним лише для XXст., стала поява тоталітаризму (більшовицький, фашистський і нацистський режими). Тоталітарним режимам, що сформувалися у ряді країн, незважаючи на багато відмінностей були притаманні певні спільні ознаки:

·        зосередження державної влади в руках певної групи (найчастіше полі­тичної партії), яка править монопольно;

·        жорстке централізоване регулювання економіки і політики, засобів ма­сової інформації, системи освіти і культури;

·        наявність однієї, чітко сформульованої панівної ідеології;

·        поглинання особистості колективом і повне підпорядкування особистих інтересів «суспільним» (фактично інтересам держави);

·        утримання контролю над суспільством за допомогою розгалуженого ре­пресивного апарату і терору;

·        культ особи лідера («вождя»).

 

У країнах, що розвивалися демократичним шляхом, у післявоєнний пері­од відбувався процес подальшого розвитку ринкової економіки, ліберальної демократії, зміцнення громадянського суспільства і правової держави.

 

2.      Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.

·        Міграція населення європейських країн до США, Канади, Австрії, Нової Зеландії

·        Збільшення загальної кількості населення у світі (1900 р. – 1,630 млрд. осіб; 1927 р. – 2 млрд. осіб)

·        Завершення формування націй

 

3.      Процес урбанізації у провідних країнах

·        Посилення у провідних країнах Європи та Північної Америки процесів урбанізації

·        Що таке урбанізація? (зростання ролі міст в розвитку ссуспільства, який супроводжується зростанням міських поселень та поширенням міського способу життя)

·        Що сприяло посиленню урбанізації? (Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.)

 

4.      Суспільно-політичні рухи

Важливим явищем тогочасного політичного життя стало розгортання національно-визвольних рухів.

·        Прагнення великих фінансистів і підприємців мати значно більший вплив у суспільстві на політичне життя

·        Намагання аристократів зберегти свій вплив

·        Зростання ролі середнього класу (середніх та дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелегенції)

·        Провідні політичні сили: консерватори та ліберали

·        Поглиблення протиріч між роботодавцями та робітниками

·        Відстоювання робітниками своїх прав через профспілки

·        Зростання серед робітників впливу та популярності соціал-демократів

·        Розширення виборчих прав шляхом запровадження загального виборчого права для чоловіків

·        Розгортання ідей фемінізму (руху за рівність прав чоловіків та жінок)

 

5.      Національні процеси

Народи, що не мали власної державності, пригнули здобути суверенітет й стати повноправними членами світового співтовариства. Під гаслами націоналізму в цей період розпадалися багато­національні імперії, утворювалися нові незалежні держави в Європі, активі­зувалися національні рухи в Азії й Африці.

 

6.      Інтелектуальний прогрес

·        Становлення та подальший розвиток автомобілебудування, електротехніки тощо

·        Поява нових технологій, машин, механізмів

·        Широке запровадження конвеєрного виробництва

·        Завдяки збільшенню можливостей доступу громадян до освіти зросла кількість грамотних людей.

·        У мис­тецтві та літературі народжуються нові напрямки й течії.

 

V. Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями

·        Що таке новітня історія? Хронологічні межі періоду новітньої історії?

·        Охарактеризуйте основні зміни, що відбувалися в розвитку людства в 1900–1939 рр.

 

VІ. Узагальнення уроку

ü  На першому курсі  ви розпочнете вивчення періоду Новітнього часу у всесвіт­ній історії та ознайомитеся з подіями, що відбувалися у світі на початку XX ст.– у 1939 р.

ü  У всесвітньо-історичному розвитку людства в цей період співіснували творча й руйнівна основи, спроби провідних держав домогтися політич­ного та економічного панування поєднувалися з боротьбою народів за на­ціональне самовизначення, ліберальну демократію, визнання принци­пів захисту прав людини і вільний вибір форм організації суспільства.

ü  На розташування населення в багатьох регіонах світу на початку XX ст. передусім впливали збільшення частки міського населення і зростання внутрішніх і зовнішніх міграцій.

 

VІІ. Домашнє завдання

·        Опрацювати 

§ 1. Вступ

 

Практичне заняття - «Яку роль відіграє ідентичність та самовизначення в житті людини.