• 6 клас Історія

Інтеграція і глобалізація. Витоки і процес європейської інтеграції

 

Тема: «Інтеграція та глобалізація»

підготувала учитель Сумської гімназії № 1

Жильникова Н.Д.

 


Знаннєвий компонент:

–      розуміти зміст понять: інтеграція, глобалізація;

–      знати про масштаби впливу глобалізації на економіку, культуру, довкілля, людину.

Діяльнісний компонент:

–      аргументовано обговорювати витоки і процес європейської інтеграції;

–      добирати з різних джерел додаткову інформацію щодо інтеграційних та глобалізаційних процесів та участі в них України.

Ціннісний компонент:

–      оцінювати роль та значення глобалізаційних та інтеграційних процесів для України та регіону.

План заняття

1. Поняття інтеграції. Витоки та процес європейської інтеграції.

2. Поняття глобалізації. Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Перегляньте скрайбінг «Глобалізація» учня 11 класу за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=ShJc7XMU8lE.

Подумайте, чи одностайним є підхід щодо оцінки даного процесу. Під час уроку добирайте аргументи на користь позицій глобалістів та антиглобалістів. Сформуйте свою власну точку зору.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття інтеграції. Витоки та процес європейської інтеграції

Теоретичний блок

Вправа «Понятійний апарат: знаємо, розуміємо»

Інтеграція – це добровільне та взаємовигідне об'єднання окремих частин у певну самостійну цілісність

Інтеграція (від лат. integrum - ціле, integratio - відновлення) – поєднання, взаємопроникнення.

Інтеграція – процес взаємозближення й утворення зв'язків.

Міжнародна інтеграція – якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації політичного та економічного життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх основних структур національних держав.

Міжнародна інтеграція як найвищий рівень розвитку міжнародних відносин: відносини, процес, відсутність будь-якої форми дискримінації партнерів.

Передумови інтеграції:

1) цивілізаційні;

2) історичні;

3) економічні;

4) військово-політичні;

5) геополітичні.

Темпи інтеграції пов’язані із бажанням країн до участі в цьому процесі. При цьому виникає потреба узгодити інтереси різних груп держав, тому з’явився термін «Європа різних швидкостей» (англ. Multi-speed Europe) – термін, що використовується на позначення ідеї про можливість різних темпів інтеграції для різних країн. Ті держави-члени, що мають бажання й можливості, за згоди всіх інших, можуть швидше просуватися в інтеграційному процесі в певній сфері.

Основними суб’єктами міжнародної інтеграції є держави. Держава – це політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загальносуспільними правами

Основні форми міжнародної інтеграції:

·       зона преференційної торгівлі;

·       зона вільної торгівлі;

·        митний союз;

·       спільний ринок;

·       економічний та політичний союзи.

Історична довідка

Етапи європейської інтеграції ХХ століття:

1947 р. – «План Маршалла» - початок повоєнної відбудови Західної Європи. За рахунок отриманих від США грошей було створено належні умови для економічного розвитку країн, що скористалися цим кредитом.
1948 року була створена Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС).

1950 р. – створено Європейський платіжний союз (ЄПС), з 1961 р. – Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСП).

1950 р. – створено наднаціональне Європейське об’єднання вугілля та сталі, оскільки цей орган управління не залежав від урядів країн, що входили до його складу (Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди).

1957 р. – Європейське економічне співтовариство (ЄЕС, «Спільний ринок») поставило за мету розвиток і захист європейських економік від засилля американського капіталу.

1968 року засновано єдиний Митний союз.

1987 року країни-члени ЄЕС прийняли «Єдиний європейський акт», який ліквідував перешкоди в економічній співпраці, скасував відмінності у законодавстві.

1992 року країни ЄЕС підписали Маастрихтську угоду, за якою з 1 січня 1993 року запроваджувався єдиний європейський ринок, а з 1999 р. запроваджувалася єдина європейська валюта - євро, що завершило створення єдиного фінансового простору. 

Рівні розвитку інтеграції:

·       взаємодія на рівні підприємств та організацій - безпосередніх виробників товарів і послуг;

·       взаємодія на рівні держав, які через утвердження відповідних нормативних актів забезпечують сприятливі умови для діяльності підприємств та організацій;

·       взаємодія на рівні політичних партій, громадських формувань, соціальних груп, окремих громадян різних країн;

·       створення міждержавного об'єднання – самостійного суб'єкта міжнародних відносин, що формує власну систему відносин з учасниками та третіми особами.

Практичний блок

Завдання 1. «Потяг у Європу»

Запишіть у «вагони потягу» стадії розвитку (роки) інтеграційних процесів у Європі. Повторіть, з якою метою здійснювалися заходи інтеграції, визначіть, які наслідки для європейських країн вони мали.

 Завдання 2. «Журналістське розслідування»

Уявіть, що Ви працюєте журналістом і отримали завдання написати статтю для журналу «Соціально-економічні проблеми і держава», висвітливши питання впливу на внутрішню та зовнішню політику України інтеграційних процесів у Європі. Зробіть короткі нотатки до майбутньої публікації.

2. Поняття глобалізації. Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Теоретичний блок

Глобалізація – це процес поетапного перетворення світу в єдиний простір, у якому вільно переміщуються і поширюються капітали, товари, послуги, ідеї, стимулюючи розвиток наддержавних інститутів та створення міжнародного інституційного, правового й культурного інформаційного поля.

ІНДЕКС ГЛОБАЛІЗАЦІЇ враховує три групи показників:

·       показники економічної глобалізації (обсяги зовнішньої торгівлі держави, прямих іноземних інвестицій, заробітну плату, рівень торговельних бар'єрів тощо);

·       показники соціальної глобалізації (мобільність населення, міжнародних поштових відправлень, грошових переказів, кількість користувачів інтернету, телеканалів, періодичних та інших видань тощо);

·       показники політичної глобалізації (членство в міжнародних організаціях, участь країни в місіях Ради Безпеки ООН, кількість іноземних дипломатичних представництв, міжнародних домовленостей тощо).

 Вправа «Аналізуємо-прогнозуємо»

Зайдіть за посиланням : https://padlet.com/gromadosv2020/g0xvqhemcbng6jny/wish/534824051, ознайомтеся з текстом джерела, проаналізуйте показники Індексу глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI) Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) щодо України.

Спрогнозуйте економічні та політичні наслідки для України.

 Наприкінці ХХ століття процес глобалізації став одним із визначальних чинників світового розвитку.

Причини прискорення процесу глобалізації:

1.    Науково-технічний прогрес, зокрема розвиток Інтернету.

2.    Світова торгівля стала набагато вільнішою внаслідок ліберальних заходів.

3.    Транснаціоналізація (обмін між країнами тими благами, які в одній державі є в достатку, а в іншій – відсутні).

4.    Об'єднання культурних традицій.

Ознаки сучасної глобалізації:

1.    Зростання взаємозалежность національних економік різних держав.

2.    Утворення міжнародних виробничих комплексів, корпорацій, що перетинають міжнародні кордони.

3.    Запровадження єдиних виробничих стандартів.

4.    Інтенсифікація руху товарів, капіталів, робочої сили в міжнародному масштабі.

5.    Зростання технологічної кооперації між різними компаніями.

6.    Розвиток глобальних інформаційних мереж, що пов'язують увесь світ.

7.    Єдність і взаємозалежність фінансових систем різних країн світу.

8.    Створення міжнародних організацій, що опікуються глобальними проблемами.

 

Фактори глобалізації:

1.    Процеси інтернаціоналізації економічного життя (транснаціональні компанії (ТНК), міжнародні банки та інші фінансові структури) Вільне поєднання капіталів, товарів, взаємодія національних економік у господарській діяльності.

2.     Проблеми навколишнього середовища, які вийшли за кордони національних держав (координація зусиль світового співтовариства). Вичерпання ресурсів і екосистеми породило новий феномен «біженців довкілля» і зробило вірогідно можливим зіткнення між державами і народами за джерела питної води, енергетичні та інші ресурси.

3.    Проблеми безпеки. Загроза ядерної війни, міжнародного тероризму і злочинності.

4.     Революція у засобах комунікації Створення всесвітньої мережі телебачення, Інтернету, розвиток туризму, інформаційно-культурних обмінів.

Практичний блок

Завдання 1. «Аргументи за та проти»

Доберіть аргументи на підтримку глобалізаційних процесів та їх критику, занесіть дані до схеми.


Завдання 2 «Дошка оголошень»

Допишіть власні стікери на дошку оголошень щодо позитивних та негативних наслідків глобалізації.


ІІІ. Підсумки уроку

Проаналізуйте опрацьований матеріал, аргументуйте свою позицію щодо табору, до якого Ви належите: глобалістів чи антиглобалістів. Свій вибір поясніть.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника, виконати завдання:

Завдання 1. Перегляньте відео та підготуйте повідомлення про критерії та вплив глобалізації на країни світу.

·       Глобалізація (Тривалість 03:00) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=xKyABOCcYxY

·       Що таке глобалізація? (Тривалість 03:07) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3lSn7LbeUWg

·       Глобалізація та її наслідки (Тривалість 12:57) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mCLRac8Xj1U

·       Глобалізація: поняття, види и процеси (Тривалість 06:19) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cucXv732mzM

·       Globalization in 3 minutes, theory in 3 minuttes (Тривалість 03:00) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=p6u9m5FK0IQ

·        What is globalization? (Тривалість 03:08) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=q1ECZSYBvQE

 

Завдання 2. Переглянути відео «Україна та моделі глобалізації: яке місце нашої країни у світі? (Тривалість 27:22) Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_UWu_JaP3G8.

Підготуйте 5 питань до учасників дискусії.

 

Завдання 3. У мережі Інтернет знайдіть інформацію про антиглобалістський рух, який зародився ще у 1994 році. Дайте письмову відповідь на запитання «Проти чого виступають антиглобалісти?»

Відновлення владної вертикалі в ході президентських та парламентських виборів 2014 р.

 https://pidru4niki.com/76139/istoriya/vibori_2014_prezidenta_ukrayini_dostrokovi_vibori_verhovnoyi_ukrayini


Після повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась Верховна Рада України. Під впливом подій "Революції гідності" відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль влади, і впроваджені заходи по захисту країни.

Так, були відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича, скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец- призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий уряд на чолі А.Яценюком, завдання якого уникнути економічного краху в умовах повністю розграбованої державної казни і розв'язаної Росією війни.



Одним з важливих завдань нової влади стало проведення виборів президента, щоб остаточно спростувати твердження Росії про нелегітимність влади в Україні.

Вибори Президента України відбулися в один тур 25 травня 2014 р. Вперше за історію незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.

У бюлетені були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014 р.

25 серпня 2014 року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було здійснено у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції...".


Парламентська коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода" оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було сформовано.

Рішення Президента України стало логічною та очікуваною відповіддю на один з ключових запитів українського суспільства про перезавантаження влади: згідно із соціологічними опитуваннями 80% громадян України підтримували необхідність проведення позачергових виборів парламенту. Цим було також реалізовано одну з головних вимог Революції гідності, оскільки вибори до парламенту є найкращим способом люстрації.

  • 9 жовтня Петро Порошенко підписав закон "Про люстрацію", ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим – на 5.
  • 14 жовтня Петро Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. Згідно з указом, Нацрада готуватиме президентові пропозиці щодо визначення та вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснюватиме системний аналіз стану запобігання і протидії корупції, ефективності реалізацій антикорупційної стратегії та заходів. Того ж дня Рада прийняла закон про прокуратуру, який заборонив їй втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.      

Дострокові вибори до Верховної Ради України відбулися 26 жовтня 2014 р. Вино проводились за змішаною системою. Половину депутатів обиралось за партійними списками, інша половина в мажоритарних огругах. Як і на президентських виборах вони проводились не на всій території країни: не мали змоги проголосувати більшість мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.

У результаті виборів Верховна Рада України отримала наступний склад:

№ п/п

Назва

Депутати обрані в одномандатних округах

Депутати обрані і за партийними списками

Всього

депутатів

1.

Партія "Блок Петра Порошенка"

69

63

132

2.

Самовисуванці

96

0

96

3.

Партія "Народний Фронт"

18

64

82

4.

Партія "Об'єднання" Самопоміч"

1

32

33

5.

Партія "Опозиційний блок"

2

27

29

6.

Радикальна Партія Олега Ляшка

0

22

22

7.

ВО "Батьківщина"

2

17

19

8.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода"

6

6

9.

Партія "Сильна Україна"

1

1

10.

Партія "Воля"

1

1

11.

ВАО "Заступ"

1

1

12.

Партія "Правий Сектор"

1

1

Всього

198

225

423

У новообраному парламенті утворилась більшість у складі 302 депутатів. На першому засіданні Головою ВРУ було обрано В.Гройсмана, а Прем'єр-Міністром А.Яценюка. Незабаром був сформований уряд, до якого увійшли іноземні спеціалісти.

Арсеній Яценюк прем'єр міністр

Володимир Гройсман - спікер ВР.

Петро Порошенко - президент України