Україна і світ на порозі ХХ ст.

I.Організаційний момент                                                  посилання  на першоджерело 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

·        Що таке «історія»?

·        На які періоди поділяється історія?

Періодизація всесвітньої історії

Стародав­ній світ	Середні віки	Новий час		Новітній час
6 клас	7 клас	8 клас	9 клас	10 клас	11 клас
Поява лю­дини – 476 р.	476 – 1492 рр.	Кінець XV–кінець XVIIIст.	Кінець XVIII –XIX ст.	Початок XX ст.– 1939 р.	1939р. – початок XXI ст.

·        Пригадайте хронологічні межі, основні події, історичні постаті та наукові або культурні надбання свого періоду у світі та Україні

- «Стародавній світ»

- «Середні віки»

- «Новий час»

 

Бесіда за запитаннями

·        Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

·        Які події нової історії, що відбулися у світі наприкінці XVIII– у XIX ст., ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою точку зору.

·        Які основні зміни відбулися в господарському, політичному житті, су­спільному розвитку, культурі, технічному прогресі та побуті населення провідних держав світу наприкінці XVIII– у XIXст.?

Всесвітня історія, як ви вже знаєте, поділяється дослідниками на декілька історичних періодів – етапів політичного, соціально-економічного й куль­турного розвитку. У попередніх класах ви познайомилися з історією Старо­давнього світу, Середніх віків і Нового часу. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу і дізнаєтеся про події її першого періоду від початку XX ст. до 1939 р.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1.      Загальна характеристика періоду «Новий час»

2.      Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.

3.      Процес урбанізації у провідних країнах

4.      Суспільно-політичні рухи

5.      Національні процеси

6.      Інтелектуальний прогрес

 

1.      Загальна характеристика першого періоду «Новий час»

Перший період історії Новітнього часу складний і суперечливий за зміс­том, насичений багатьма широкомасштабними подіями, неоднозначними за характером явищами і процесами у світовому розвитку.

Початок XXст. став часом завершення індустріалізації в провідних країнах Заходу. Цей про­цес поступово поширювався на інші країни. Досягнення в господарському розвитку сприяли поступовому підйому рівня життя населення. Здавалося, перед людством відкриваються обнадійливі перспективи.

Однак у 1914–1918рр. людство опинилося у вирі подій Першої світової війни. Крім того, тогочасна історія людства була насичена війнами меншого масштабу і локальними конфліктами.

Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил стали формувати й пропагувати власне бачення подальшого розвитоку суспільства та його мо­дернізації. Зіткнення цих поглядів мали визначальний вплив на динаміку розвитку тогочасного світового співтовариства.

Особливим явищем політичного життя, характерним лише для XXст., стала поява тоталітаризму (більшовицький, фашистський і нацистський режими). Тоталітарним режимам, що сформувалися у ряді країн, незважаючи на багато відмінностей були притаманні певні спільні ознаки:

·        зосередження державної влади в руках певної групи (найчастіше полі­тичної партії), яка править монопольно;

·        жорстке централізоване регулювання економіки і політики, засобів ма­сової інформації, системи освіти і культури;

·        наявність однієї, чітко сформульованої панівної ідеології;

·        поглинання особистості колективом і повне підпорядкування особистих інтересів «суспільним» (фактично інтересам держави);

·        утримання контролю над суспільством за допомогою розгалуженого ре­пресивного апарату і терору;

·        культ особи лідера («вождя»).

 

У країнах, що розвивалися демократичним шляхом, у післявоєнний пері­од відбувався процес подальшого розвитку ринкової економіки, ліберальної демократії, зміцнення громадянського суспільства і правової держави.

 

2.      Демографічний «портрет» людства на початку ХХ  ст.

·        Міграція населення європейських країн до США, Канади, Австрії, Нової Зеландії

·        Збільшення загальної кількості населення у світі (1900 р. – 1,630 млрд. осіб; 1927 р. – 2 млрд. осіб)

·        Завершення формування націй

 

3.      Процес урбанізації у провідних країнах

·        Посилення у провідних країнах Європи та Північної Америки процесів урбанізації

·        Що таке урбанізація? (зростання ролі міст в розвитку ссуспільства, який супроводжується зростанням міських поселень та поширенням міського способу життя)

·        Що сприяло посиленню урбанізації? (Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.)

 

4.      Суспільно-політичні рухи

Важливим явищем тогочасного політичного життя стало розгортання національно-визвольних рухів.

·        Прагнення великих фінансистів і підприємців мати значно більший вплив у суспільстві на політичне життя

·        Намагання аристократів зберегти свій вплив

·        Зростання ролі середнього класу (середніх та дрібних підприємців, чиновників, творчої та технічної інтелегенції)

·        Провідні політичні сили: консерватори та ліберали

·        Поглиблення протиріч між роботодавцями та робітниками

·        Відстоювання робітниками своїх прав через профспілки

·        Зростання серед робітників впливу та популярності соціал-демократів

·        Розширення виборчих прав шляхом запровадження загального виборчого права для чоловіків

·        Розгортання ідей фемінізму (руху за рівність прав чоловіків та жінок)

 

5.      Національні процеси

Народи, що не мали власної державності, пригнули здобути суверенітет й стати повноправними членами світового співтовариства. Під гаслами націоналізму в цей період розпадалися багато­національні імперії, утворювалися нові незалежні держави в Європі, активі­зувалися національні рухи в Азії й Африці.

 

6.      Інтелектуальний прогрес

·        Становлення та подальший розвиток автомобілебудування, електротехніки тощо

·        Поява нових технологій, машин, механізмів

·        Широке запровадження конвеєрного виробництва

·        Завдяки збільшенню можливостей доступу громадян до освіти зросла кількість грамотних людей.

·        У мис­тецтві та літературі народжуються нові напрямки й течії.

 

V. Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями

·        Що таке новітня історія? Хронологічні межі періоду новітньої історії?

·        Охарактеризуйте основні зміни, що відбувалися в розвитку людства в 1900–1939 рр.

 

VІ. Узагальнення уроку

ü  На першому курсі  ви розпочнете вивчення періоду Новітнього часу у всесвіт­ній історії та ознайомитеся з подіями, що відбувалися у світі на початку XX ст.– у 1939 р.

ü  У всесвітньо-історичному розвитку людства в цей період співіснували творча й руйнівна основи, спроби провідних держав домогтися політич­ного та економічного панування поєднувалися з боротьбою народів за на­ціональне самовизначення, ліберальну демократію, визнання принци­пів захисту прав людини і вільний вибір форм організації суспільства.

ü  На розташування населення в багатьох регіонах світу на початку XX ст. передусім впливали збільшення частки міського населення і зростання внутрішніх і зовнішніх міграцій.

 

VІІ. Домашнє завдання

·        Опрацювати 

§ 1. Вступ

 

Практичне заняття - «Яку роль відіграє ідентичність та самовизначення в житті людини.

 

Що таке ідентичність?

Знання і розуміння: ● Дає визначення понять: ідентичність, соціалізація,  сім’я, субкультура. ● Називає загальні риси та ознаки ключових понять. ● Відтворює основну частину навчального матеріалу, знає основоположні теорії та факти, вдало добирає приклади. 

Вміння і навички: ● Вільно оперує основними поняттями. ● Використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією. ● Демонструє здатність самостійно добирати необхідну інформацію до уроку. ● Формулює і висловлює власну думку щодо особистої гідності, необхідності автономії особистості, ролі сім’ї у процесі формування людини та громадянина. Відстоює власну позицію, використовуючи інформацію з різних джерел. ● Демонструє навички критичного мислення стосовно себе та інших. ● Вміє окреслити власні життєві пріоритети. ● В

 Установки і цінності: ● Усвідомлює цінність людського життя. ● Усвідомлює свою ідентичність, поважає ідентичність інших. ● Визнає цінність особистої гідності людини. ● Усвідомлює важливість процесу соціалізації людини в суспільстві. ● Усвідомлює необхідність збереження власної автономії та індивідуальності як важливої умови самореалізації особистості.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кожен день упродовж усього нашого життя ми робимо вибір і приймаємо рішення. Свобода вибору у формуванні власної ідентичності є засадничою характеристикою дотримання прав людини. Кожна людина має право вибирати, чи змінювати, на свій розсуд, різні спільноти, взаємодіяти з іншими групами, культурами тощо.

Питання

Ø Чи погоджуєтесь ви з думкою, що людина—джерело незвичайного в природі?

Ø Назвіть якості, що виділили сучасну людину з пралюдей?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Питання

Ø Що потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися Людиною?

Ø Чому кожна людина є неповторною, особливою?

Ø Бути людиною—це не лише щастя, але й відповідальність. Якою може бути наша відповідальність перед собою, перед іншими?

IV. Вивчення нового матеріалу

Ми народжуємось у цьому світі і поступово набуваємо певних, притаманних лише нам фізичних ознак і рис характеру. З волі батьків, родичів ми отримуємо ім’я і прізвище. Проживання в певному населеному пункті дає нам можливість називатися його мешканцями. Наше походження, особливості культури допомагають сформувати у нас відчуття належності до певної спільноти. Під час навчання, професійної зайнятості, громадської активності, у стосунках із сім’єю, родиною, друзями, колегами ми формуємось як особистості, розвиваємо власні «Я».

Ідентичність—це невід’ємна характеристика людини, що виявляється у визнанні своєї унікальності, з одного боку, й відчутті приналежності до певної спільноти, з іншого.

Є різні класифікації ідентичності, проте подумайте, чим ви можете відрізнятись від інших людей?

 Поміркуйте, чи всі види ідентичності представлені у схемі? Додайте власні варіанти.

Усі види  ідентичності мають свої особливості, що відрізняють нас від інших людей, громад, спільнот, народів. Адже кожна людина є особистістю унікальною і неповторною, а також невід’ємною у нашому суспільстві.

Гра «Точки зору вибору ідентичності»

Учні прослуховують цитати авторів різних країн. Обирають цитату, з якою вони або абсолютно згодні, або абсолютно не згодні.  Учні, які обрали ті ж самі цитати, утворюють невеликі групи (не більше шести осіб) і обговорюють причини свого вибору. Групи призначають спікера. Через 5 хвилин  спікер виступає з короткою цитатою про вибір цитати і діти обгрунтовують свій вибір.

Слухачі підбивають підсумки і повинні виділити ключову думку, яку вони для себе відзначили, слухаючи промову, наприклад, «Багато наших виборів є не зворот­ними» або «Коли ми робимо вибір, ми здійснюємо право на особисту свободу». 

 

 Цитати для гри

Якщо ви хочете, щоб щось було сказане, попросіть це зробити чоловіка; якщо ви хочете, щоб щось було зроблене – попросіть це зробити жінку.

Маргарет Тетчер

Свобода, у своєму прямому значенні, полягає в множинності вибору.

Симона Вейль

Все, що ви зараз робите, ви вибрали. Деякі люди не хочуть вірити в це. Але якщо ви старше двадцяти одного року, то ваше життя таке, яким ви його робите. Для того, щоб змінити своє життя, вам необхідно змінити свої пріоритети.

 Джон С. Максвелл

Можливість вибору добра і зла знаходиться в межах досяжності всіх і кожного.

Оріген

Ви маєте тренувати свою інтуїцію – ви повинні довіряти тихому голосу всередині вас, який говорить вам, що сказати, і який вибір зробити.

Інгрід Бергман

Обираючи та діючи у своєму житті, ми створюємо ту людину, якою ми є, і ті маски, які ми вдягаємо. 

Кеннет Паттон

Отже, ми формуємо нашу ідентичність за допомогою вибору і рішень, які ми приймаємо. Саме це підкреслює активну роль особистості і вказує на елемент навчання. У житті ми робимо помилки і тому також усвідомлюємо хибність того чи іншого вибору, який ми зробили. Ми можемо бути в змозі скасувати деякі вибори і виправити їх, але деякі вибори є незворотними. Зрештою, час можна витратити тільки один раз у житті. Тому наша ідентичність є певною мірою статичною і стабільною.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Питання

Ø Що таке ідентичність та які її види ви знаєте?

Ø Проаналізуйте ідентичності на прикладі представників своєї сім’ї, родини, спробуйте пояснити причину спільного та відмінного в їхніх ідентичностях.

Ø Що нового про ідентичність ви дізналися у процесі дослідження та обговорення цього поняття?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 1 підручника.

Опрацювати матеріал підручника  (клікніть на тему, щоб перейти за посиланням)

ТЕМА 1. Я — ЛЮДИНА. САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ. МОЇ ПОТРЕБИ ТА БАЖАННЯ

Пройти онлайн тестування 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6340417

Лічба часу в історії. Практична робота

1. Що таке хронологія?

2. Що ви пам’ятаєте про літочислення з уроків історії в 5 класі ( як визначити століття, половину століття, що таке лінія часу)

3. Що таке історична карта, чим вона відрізняється від географічної карти?

4. Для чого потрібні історичні карти?

5. Чому історію називають подорожжю в часі і просторі?

 ХРОНОЛОГІЧНА ЗАДАЧА.  Зразок

 – Скільки років тривало правління Ярослава Мудрого, якщо він посів на престол у 1019 році, а помер у 1054 році? (1054-1019=35)

 – Скільки років Софії Київській, якщо збудовано її було у 1036 році?(2014-1036=978)

Пригадайте: які особливості лічби років до н.е. або до Р.Х., ?-        як обчислювати тривалість подій з переходом через еру? Як використовувати лінію часу для розв’язання хронологічних задач?

1. Відлік часу в історії.

Майже кожен із давніх народів створював свою систему відліку років історії від якогось певного моменту, за своєю ерою (епохою)

 Ера (від латинського – вихідне число) - літочислення, лічба років від певної події; новий період розвитку, що починається визначною подією.

Наприклад, стародавні єгиптяни вели своє літочислення за династіями єгипетських царів - фараонів; стародавні греки – від олімпіад, стародавні римляни – від заснування Риму. Мусульманська ера бере початок від 16 липня 622 р., коли засновник мусульманської релігії Мухаммед переселився з Мекки до Медіни. Цією системою й зараз користуються мусульмани Ірану, Афганістану, інших ісламських країн.

Відлік часу в історії в Україні та в інших європейських країнах, де головна релігія християнство ведеться від Різдва Христового.

Всі події до народження Христа відбувалися до нової ери = до нашої ери=до Різдва Христова;  від народження Христа і до наших днів – у роки нової ери = нашої ери = від Р.Х.

ПРАЦЮЄМО ІЗ СТРІЧКОЮ ЧАСУ. (звертаємо увагу , що на стрічці часу є Р.Х, але немає «0», після 1 р. до н.е. – 1 р. н.е.)  

Пригадайте:   -         як позначити роки до н.е.

-        Як визначити половину століття до н.е.

-        Який рік є початком і кінцем століття до н.е.

-        Як позначити століття римськими цифрами

ХРОНОЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ. Зразки

1. Яке століття раніше:  а) ІІ ст. чи V ст.;  б) ІІ ст. до н.е. чи V ст. до н.е.

2. Скільки років жив Александр Македонський, якщо він народився у 356 р. до н.е. , а помер у 323 р. до н.е . (356-323=33 р)

3. Скільки років жив Овідій, якщо він народився у 43 р. до н.е., а помер у 18 р. (43+18-1=60 р) -1- т.щ. з 43 р. до н.е до 1 р. до н.е. він прожив 42, а не 43 роки

2.Практикум.

САМОСТІЙНА РОБОТА. (записати до робочого зошита)

Розв’яжіть хронологічні задачі, позначивши необхідні дати на лінії часу

1. Яка з дат відбулася раніше:

а) 10 р. чи 10 р. до н.е.                                         б) 40 р чи 45 р. до н.е.

в) 100 р до н.е. чи 45 р. до н.е.

2. Який рік: а ) передує 476 р. до н.е.;   б) наступний після 476 р. до н.е.

3. Скільки років Константин був імператором, якщо розпочав своє правління у 337 р. до н.е. , а закінчив у 306 р. до н.е.?

4. Скільки років правив Октавіан Август, якщо став імператором у 27 р. до н.е., а закінчив своє правління у 14 р.?

-        Розв’язання задач на повторення + усні відповіді + зошити з практичною роботою

Вступ. Хронологічні межі історії. Стародавнього світу

🚀 Знову в грі: згадуємо, що вивчає наука історія, та готуємося до подорожі у 6 класі!

Привіт, шестикласники! 🌟 Вітаємо вас на першому уроці нового навчального року!

У 5 класі ми з вами зробили лише перші кроки — дізналися, як працюють лінії часу, звідки беруться археологічні скарби та чому карти бувають історичними. Цього року на нас чекає грандіозна подорож: ми вивчатимемо інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія». Це означає, що ми будемо досліджувати події на наших рідних землях паралельно з тим, що відбувалося по всьому світу.

Але перед тим, як сісти в машину часу, пройдімо швидкий «техогляд» і повторімо базові правила нашої науки. Поїхали! 🚗💨

1. Що ж таке історія і хто її головні герої?

Історія — це наука, яка вивчає минуле людства. Вона досліджує діяльність людей, їхній побут, культуру, створення та зникнення держав від найдавніших часів до сьогодні.

• Хто творить історію? Головним героєм історії є Людина та людські спільноти (народи). Кожен правитель, козак, трипілець, і навіть ми з вами своїми вчинками щодня творимо історію.
• Хто досліджує минуле? Учені-історики.
• Батько історії: Давньогрецький учений Геродот, який першим вирішив записувати важливі події, щоб вони не забулися крізь віки.
• Муза історії: Кліо — давньогрецька покровителька цієї науки, яку зображували із сувоєм пергаменту.

---

🔍 2. Звідки вчені знають правду? (Історичні джерела)

Історики не вигадують події. Вони шукають докази, які ми називаємо історичними джерелами. Згадаймо три основні кити, на яких тримається історична інформація:

1. 🏺 Речові джерела: усе, до чого можна доторкнутися (зброя, монети, прикраси, посуд, руїни замків). Їх шукає наука археологія, проводячи розкопки під землею чи водою.
2. 📜 Писемні джерела: усе, що записано людьми (літописи, стародавні закони, листи, щоденники, перші друковані книги). Вони зберігаються в архівах та бібліотеках.
3. 🗣️ Усні джерела (Фольклор): те, що передавалося «з вуст в уста» (міфи, казки, легенди, історичні пісні кобзарів).

---

⏱️ 3. Час і простір: головні координати історії

Будь-яка подія в історії обов'язково має свою «дату» та «адресу». Без них науки історії просто не існує!

• Координата часу (Хронологія): допомагає упорядкувати події за порядком — від найдавніших до найновіших. Ми лічимо роки від народження Христа (наша ера — н. е.) та назад (до нашої ери — до н. е.).
• Координата простору (Історична географія): показує, де саме відбувалися події. Для цього ми використовуємо історичні карти, де за допомогою легенди карти вивчаємо кордони держав, шляхи переселень та місця битв ⚔️.

---

🧠 Словничок шестикласника (Повтори та збережи!)

• Інтегрований курс — курс, що об'єднує історію України та всесвітню історію в один логічний ланцюжок.
• Хронологія — наука про вимірювання часу та послідовність історичних подій.
• Артефакт — предмет, створений людиною в минулому, який знаходять археологи.

💡 Висновок-напуття на 6 клас: Минуле — це ключ до розуміння сьогодення. У 6 класі ми з вами почнемо вивчати найдивовижніший період — Історію Стародавнього світу. Ми дізнаємося, як з'явилися перші люди, як будували єгипетські піраміди, як воювали спартанці та які таємниці приховують скіфські кургани на наших землях!

---

💬 А тепер ваша черга творити історію!

Шестикласники, покажіть, що ви готові до нового навчального року! Пройдемо невеличкий експрес-тест у коментарях:

1. Хто є «батьком історії»? [1]
2. До якого виду джерел належить трипільський глиняний глечик?
3. Яке зараз століття надворі? (Запишіть римськими цифрами!).

Пишіть свої відповіді (1, 2, 3) у коментарях! Перевіримо, хто за літо нічого не забув. Ставте лайк допису та надсилайте однокласникам, щоб разом налаштуватися на крутий історичний рік! 👇😉

#історія6клас #нуш #всесвітняісторія #історіяукраїни #повторення #вступдоісторії #школа2026 #блогдляшколи

---