Україна на весні 1920-1921рр.

Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

§ 16. Україна навесні 1920 — у 1921 р.

опрацювати презентацію за посиланням https://naurok.com.ua/prezentaciya-ukra-na-navesni-1920---u-1921-r-190343.html 

 Основні дати: 

21 квітня 1920 р.— підписання у Варшаві загальної, торговельно-економічної конвенції між УНР і Польщею;

25 квітня 1920 р.— початок наступу польсько-українських військ на Україну;

6 травня 1920 р.— вступ до Києва польсько-українських частин і переїзд Директорії до Києва;

травень—червень 1920 р.— контрнаступ Червоної Армії;

12 червня — вступ радянських части до Києва;

23 липня — початок наступу радянських військ на Варшаву;

14 серпня 1920 р.— контрнаступ польських військ під Варшавою;

12 жовтня 1920 р.— перемир'я польського уряду з більшовиками;

18 березня 1921 р.— Ризький договір.

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Опитування.

1.    Що змінилось в діях більшовиків по відношенню до України?

2.    Розкажіть про політику більшовиків на селі. В чому полягали зміни?

3.    Дайте характеристику більшовицькій політиці в промисловості.

4.    Яким чином більшовикам вдалося ліквідувати багатопартійність?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Радянсько-польські відносини.

Бесіда.

1. Коли і як відродилася Польська держава? (Восени 1918 p., після розпаду Австро-Угорщини і поразки Німеччини в Першій світовій війні)

2. Хто став на чолі Польської держави? (Ю. Пілсудський.)

3. Чим закінчилася польсько-українська війна 1918—1919 рр.? (Польща зайняла Східну Галичину до р. Збруч.)

4. Чому Польща не вела активних бойових дій проти радянської Росії у 1919 р.? (Йшла польсько-українська війна, армія відроджуваної держави була слабкою, Ю. Пілсудський вбачав більшу небезпеку не з боку більшовиків, а з боку білогвардійців.)

5. Чому саме білогвардійців? (Білий рух прагнув до відродженні «єдиної і неділимої» Росії, що виключало незалежність Польщі)

6. Яку позицію зайняв Ю. Пілсудський під час наступу А. Денікіна на Москву? (Польща припинила військові дії проти більшовиків що дало змогу перекинути радянські війська проти денікінців.)

Проміжний підсумок.

Радянська Росія робила спроби нормалізувати відносини з Польщею й укласти з нею мирний договір, погоджуючись на значні територіальні поступки. Більшовики вірили, що європейська революція неминуча, а після неї проблеми радянсько-польського кордону не існуватиме.

Коли поразка денікінських військ стала очевидною, правлячі коли Польщі вдарили на сполох: збройний конфлікт із радянською Росією здавався їм неминучим. Антанта дала згоду на воєнну допомогу, Навесні 1920 р. збройні сили Польщі нараховували майже 750 тис, чоловік. Це була боєздатна армія, одна з найбільших в Європі.(ст. 245)

 2. Варшавський договір.

У цих умовах дипломатична місія УНР у Варшаві тривалий час вела переговори з польським урядом про сформування спільного антибільшовицького фронту в Україні.

На початку грудня 1919 p. C. Петлюра виїхав до Варшави.

21 квітня 1920 р. голова дипломатичної місії УНР А. Левицький і міністр закордонних справ Польщі Я. Домбський з метою створення єдиного антибільшовицького союзу підписали загальну і торговельно-економічну конвенції.

Чому глава польської держави Ю. Пілсудський пішов на такий союз? (Аби тимчасово зняти проблему польсько-українського протистояння в час наростання соціальної напруги в державі.)

Які аргументи на користь укладання союзу мав С. Петлюра? Перехід УГА на бік А. Денікіна послабив українське військо, продовження боротьби за відновлення в Україні влади УНР потребувало значних запасів зброї, боєприпасів, амуніції; союз із Польщею відкривав перспективи співпраці з Антантою.)

Зміст підписаних документів був таким:

1) Польща визнавала незалежність УНР і Директорію на чолі С. Петлюрою як верховну владу;

2) польський уряд зобов'язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України;

3) до Польщі відходили Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина (зайняті з 1918 р.), Західна Волинь і частина Полісся до Збруча (окуповані в травні 1919 р.) й уся Галичина (окупована в липні 1919 p.). Таким чином, Польщі віддавалося 162 тис. км2 української території, де проживало 11 млн. населення.

24 квітня між Польщею та УНР було підписано військову конвенцію, суть якої полягала в об'єднанні сил для боротьби з більшовиками (Польща забезпечувала петлюрівців озброєнням і боєприпасами, а УНР — польські формування продовольством, фуражем тощо).

Загалом Варшавський договір фактично став трампліном для початку радянсько-польської війни.

Безкомпромісна позиція С. Петлюри, який погодився на залежність від Польщі, щоб відстояти створену в 1917 р. УНР засуджувалася багатьма українськими політичними діячами. М. Грушевський, М. Шаповал та інші називали цей договір неправомочним актом.

— А як оцінили б Варшавський договір ви?

Прокоментувавши міркування учнів, учитель підкреслює, що Варшавський договір — болюча для українських істориків тема. Історики з діаспори, будучи вихідцями переважно із західних земель, звичайно оцінюють угоду Директорії з урядом Польщі вкрай негативно. Хоча необхідно зрозуміти, що це була остання відчайдушна спроба продовжити боротьбу за самостійну Україну. Крім того, при оцінці Варшавського договору варто не скидати з рахунку попередні наміри С. Петлюри, а не зводити все тільки до цього кінцевого підсумку, як відомо, негативного. С. Петлюра вважав, що прихід армії УНР в Україну викличе спалах антибільшовицької селянської війни, всі ознаки якої можна було з певністю прогнозувати. Але цього не сталося.

 3. Інтервенція польських військ.

25 квітня 1920 р. об'єднані польсько-українські військові формування (40 тис. польських і 15 тис. українських воїнів) перейшли Збруч. Раптовість удару, краще озброєння й потрійна перевага в силі принесли успіх. Тільки протягом першого тижня боїв було здобуто Житомир, Бердичів, Козятин. 6 травня польсько-українські війська оволоділи Києвом. Слабкість радянських армій виявилася такою, що перший польський патруль без перешкод прибув із Пущі Водиці на маршрутному трамваї, полонивши по дорозі вісім червоногвардійців.

Проте навіть під час цієї переможної кампанії збройним формуванням Пілсудського і Петлюри не вдалося реалізувати бажаних намірів. На одеському напрямку зірвалися плани виходу до Чорного моря. Після форсування Дніпра польські й українські частини були зупинені на лінії Вишгород — Бориспіль. Не виправдались і сподівання на вибух масового антибільшовицького повстання в тилу Червоної Армії.

— Як ви гадаєте, чому?

Після міркувань учнів викладач зазначає, що населення України не сприйняло польсько-українську угоду за бажаний компроміс, тому поповнень до армії УНР у травні—червні не передбачалось. Можна зрозуміти психологію селянства: напередодні Першої світової війни на Київщині поляки становили 3,2 % жителів, але володіли 41 % приватних угідь, на Волині вони становили 10,5%, а землі мали 45,7 %, на Поділлі 8,9 % поляків господарювали на 53 % ріллі. Селяни не хотіли підтримувати нових окупантів.

Зорієнтувавшись після несподіваного удару, Червона Армія перегрупувала сили, сконцентрувала їх на вирішальних напрямках. Оголошена мобілізація дала значну кількість бійців, багато важила і передислокація на польський фронт 1-ї кінної армії та 25-ї Чапаєвської дивізії.

Проміжний підсумок.

14 травня більшовики перейшли в контрнаступ. 26 травня Пів-денно-Західний фронт (40 тис. бійців) розпочав Київську наступальну операцію, внаслідок якої 12 червня частини Червоної Армії вступили до Києва. Було визволено Вінницю, Коростень і розгорнуто наступ на Львів. Західний фронт вибив поляків з Білорусії, що відкривало дорогу на Варшаву.

 4. Наступ Червоної Армії на Варшаву.

Радянсько-польська війна для більшовиків з оборонної переросла в наступальну, більше того, взяття Львова й Варшави загрожувало небезпекою, що на переможних багнетах червоних революційна іскра перенесеться в Європу й розпалить омріяну «світову революцію».

У другій половині липня радянські війська вступили на територію Польщі. Польський уряд звернувся по допомогу до міжнародної конференції країн Антанти, що саме проходила в бельгійському містечку Спа. Західні держави негайно відреагували. Компромісний варіант розв'язання польсько-радянського конфлікту базувався на визнанні протидіючими сторонами так званої «лінії Керзона» (Дж. Керзон — британський міністр закордонних справ). Згідно з нею Польща залишала під своїм контролем значну частину українських етнічних територій — Посяння, Підляшшя, Холмщину й Лемківщину. Та пропозиції Антанти не зупинили наступального пориву радянських військ. 23 липня Л. Троцький дав директиву Західному фронту (командуючий М. Тухачевський) розвивати наступ на Варшаву, а Південно-Західному (командуючий О. Єгоров) — на Львів. Не позбувшись ілюзій щодо світової революції, РНК знову намагається використати модель «троянського коня», апробовану в Україні: один за одним виникають маріонеткові радянські уряди — польський Тимчасовий революційний комітет на чолі з Ф. Дзержинським і Галицький революційний комітет, лідером якого було призначено В. Затонського. Наступ на польському фронті тривав, але наростали й проблеми: відрив передових військ від тилів, швидкі темпи просування і значні втрати знесилили Червону Армію. Очікуване загострення класової боротьби не спостерігалося. Навпаки, перехід польського кордону викликав протидію місцевого населення, що спонукало до консолідації всі політичні сили на антибільшовицькій основі. Посилився розрив між Південно-Західним і Західним фронтами. Підтримана Францією, Польща швидко провела мобілізацію й знову отримала перевагу.

Неузгоджені дії Південно-Західного й Західного фронтів призвели до того, що ні Львова, ні Варшави взяти не вдалося. 13 серпня знекровлені у виснажливих боях радянські війська підійшли до польської столиці. Це був останній успіх. Маючи шестиразову перевагу, польські війська перейшли в наступ. Лише ціною значних втрат Червона Армія стабілізувала фронт на лінії Коростень — Житомир — Бердичів. За цих обставин 12 жовтня між Польщею і радянською Росією було укладено перемир'я. Це означало розрив з УНР. 35-тисяч-не військо УНР змушене було вести боротьбу самостійно, без найменших шансів на успіх. Армія УНР до кінця листопада відступила з району Коростеня на польську територію, де була інтернована. Кількість інтернованих бійців, старшин і цивільних осіб сягала 30 тис. чоловік.

 5. Підсумки радянсько-польської війни.

Переговори між Польщею та радянською Росією з перервами тривали кілька місяців і завершилися 18 березня 1921 р. у Ризі. Польща визнала існування УСРР. Делегації радянської Росії та УСРР змушені були дати згоду на встановлення такого кордону, за яким Західна Україна і Західна Білорусія лишалися в межах Польщі Разом з Віленщиною Польща одержала територію у 180 тис. км₂ яка входила до складу Польщі до вересня 1939 р., тобто майже 20 років.

Отже, укладений між Польщею та УНР Варшавський договір унеможливлював реалізацію планів Ю. Пілсудського і С. Петлюри.

— Чому так склалося? Назвіть причини. (Не виправдали себе розрахунки на слабкість Червоної Армії, не допомогла Антанту даремними були сподівання на вибух антибільшовицького повстання.)

6.Розгром Врангеля

Самостійна робота з підручником

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

1.       Учні заперечують або стверджують наведені положення.

2.       Договір між Польщею і УНР було підписано у Львові.

3.       Ю. Пілсудський не підтримував А. Денікіна.

4.       Польсько-українські війська захопили Київ 6 травня.

5.       М. Грушевський підтримав Варшавський договір.

6.       Польський народ вітав прихід Червоної Армії.

7.       В Україні не відбувся вибух антибільшовицького повстання.

8.       Більшовицькі війська захопили Варшаву.

9.       Антанта підтримала Польщу в польсько-радянській війні.

10.  Мирний договір між Польщею та Росією був підписаний у Ризі.

11.  Західним фронтом командував О. Єгоров.

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Радянсько-польська війна 1920 р. закінчилася встановленням в Україні радянської влади.

З 1921 р. Україна знову була розчленована між своїми сусідами: Румунією (з 1918 р. захопила Буковину), Чехословаччиною (з 1919 р.— Закарпаття), Польщею (з 1921 р.— Західну Україну) та радянською Росією (з 1921 р.— Наддніпрянську Україну).

 

VI ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І. Опрацювати конспект і текст підручника.§16

 Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність.

Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Ратушняк - Нова програма

§ 15. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Цивільне право – це галузь права, яка регулює особисті та майнові відносини між особами.

Предметом цивільного права є :

1)    Майнові відносини (відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном);

2)    Особисті немайнові правовідносини, які поділяються на:

1)    Відносини, пов`язані з майном (авторське право, право інтелектуальної власності)

2)    Відносини, не пов`язані з майном (права особи)

Робота зі схемою «Правосуб`єктність» в підручнику

1.    Ознайомитися зі схемою.

2.    Визначити, які складові включає правосуб`єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність).

3.    Опрацювати визначення понять правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.

Робота зі схемою «Види дієздатності» в підручнику

1.    Ознайомитися зі схемою.

2.    Визначити, до якого виду дієздатності належать учні, що навчаються в даному класі.

Ознайомитися із правами, які мають особи з частковою і неповною дієздатністю.

Скласти таблицю

Неповна дієздатність	Часткова дієздатність

 

Після досягнення особою вісімнадцятирічного віку вона набуває повної цивільної дієздатності. Повна цивільна дієздатність дає можливість особі самостійно, на власний розсуд та ризик здійснювати свої права та обов`язки. Але законом також передбачено випадки, коли особа може набути повної цивільної дієздатності до повноліття. Це відбувається в таких випадках:

-        коли законом дозволяється одружуватися до досягнення 18-річного віку (з моменту одруження). У разі розірвання шлюбу чи визнання недійсним до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається;

-        З 16 років особі, яка працює за трудовим договором з дотриманням вимог законодавства;

-        З 16 років особі, яка записана батьком або матір`ю дитини;

-        Коли особа, яка досягла 16 років, бажає займатися підприємницькою діяльністю (за наявності письмової згоди на це батьків (усиновителів) чи піклувальників або органів опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації її як підприємця.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Дайте відповіді на запитання:

1.    Що таке правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.

2.    Вкажіть види дієздатності.

3.    Проаналізуйте підстави набуття повної дієздатності до настання повноліття особи.

Розв`язати і записати в зошити юридичні ситуації, запропоновані автором підручника:

1.    До юридичної консультації звернулася громадянка Кришталева із таким питанням: її внук (13 років) хоче купити квартиру. Чи має він на це право? Яку відповідь вона отримає? Чому?

2.    Мати 5-класника Сашка уклала договір купівлі- продажу від імені сина. За договором Сашко став власником легкового автомобіля. Дайте характеристику правовій ситуації.

3.    17-літня Марина навчається в університеті на відмінно і отримує підвищену стипендію. Коли Марина придбала на отриману стипендію джинси, її батьки заявили, що вони їм не подобаються і що вона не мала права самостійно здійснювати таку покупку, оскільки ще неповнолітня. Дайте характеристику юридичній ситуації.

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника, тема 16. Дати відповіді на запитання.

 Російська імперія в останній третині ХІХ ст.

підручник

Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Полянський - Нова програма

§ 17. Російська імперія в другій половині XIX — на початку XX ст.

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація діяльності

Дайте відповіді на запитання

1. Назвіть основні події історії Росії в першій половині XIX ст.

2. Розкажіть, як ці події впливали на суспільно-політичне життя імперії.

3. Чи залежав розвиток цієї країни від зовнішніх факторів?

4. Підберіть приклади середини XIX ст., що свідчили про необхідність проведення в Росії реформ.

5. Як ви вважаєте, чому аграрне питання було головним питанням політичного життя Росії?

6. Чому від його розв’язання залежала доля країни?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Початок модернізації Російської Імперії.

Величезна за розмірами Російська імперія в середині XIX ст. була економічно і політично відсталою країною, що підтвердила програна Кримська війна. Необхідності реформ для імператора Олександра II (1855-1881) потребувала сама епоха.

Більшість населення становили селяни, переважна частина яких були кріпаками. Невеликий прошарок купців, торговців та вільних селян суттєво не впливав на становище в країні. Кріпаки не були зацікавлені в результатах своєї праці на панів. їхні жахливі умови життя спричинювали посилення селянського руху.

19 лютого 1861 р. — оприлюднення Маніфесту про ліквідацію кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності».

За реформою, кріпаки отримували особисту свободу — селяни переставали бути власністю поміщиків, могли обирати місце проживання, володіти особистим майном, поступати на службу, здобувати освіту. Однак для цього вони мали купити землю в кредит (на 49 років у розмірі 6 % річних). Селяни отримували тільки садибу. На час виплати селяни ставали тимчасово зобов’язаними, доки не укладуть угоду про викуп наділу. Для управління в селах створювали органи селянського самоврядування — громади.

Реформа мала половинчастий характер, імперією прокотилися селянські бунти, які були придушені. Проте скасування кріпацтва привело до розвитку внутрішнього ринку, формування ринку вільної найманої праці, стимулювання виникнення «кріпких» сільських господарств, розшарування серед селянства і переходу частини селян до міст на фабрики і заводи.

Довідкова таблиця:

Реформа	Дата проведення	Умови реформи	Особливості та наслідки
Осівіти	1863-1865 рр.	-Єдина система безкоштовної початкової освіти в народних училищах; -Середню освіту здобували в семирічних гімназіях або реальних училищах; -Хлопці й дівчата навчалися окремо; -середня та вища освіта були платними; -вища освіта також була платною.	1. Створювали різні типи шкіл: -церковно-приходські;       -недільні; -земські; -державні. 2. Жінки отримали можливість здобути вищу освіту
Військова	1863 1874 рр.	-Запроваджена загальна військова повинність; -Обмежено термін служби в армії — 6 років, на флоті — 7 років; -Проведено якісне переозброєння армії; -Скорочена чисельність армії та підвищена її боєздатність.	Залишались поширенним явищем : муштра і фізичні покарання, безправність солдатів
Земська	1 січня 1864 р.	-Запровадження земств у повітах та губерніях: виборних всестанових органів самоврядування, які обиралися місцевими жителями та відали місцевими справами. -Земства поділялися на розпорядчі — збори гласних та виконавчі — земські управи	1.Земства не мали політичних функцій, вони перебували під постійним контролем влади. 2.Губернатор мав право призупинити виконання будь-яких їхніх рішень. 3.Провідну роль відігравали дворяни.
Міська	16 червня 1870 р.	Створення виборних міських дум, у яких провідне місце посідали представники крупної буржуазії	Діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів
Судова	20 листопада 1864 р.	Створення всестанового, незалежного від чиновників суду. Запроваджено безстанове судочинство; публічний змагалвний судовий процес; запроваджено суд присяжних, адвокатів	1.Для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань. 2.Влада зберігала право заарештовувати і відправляти в заслання «політичних злочинців» без суду.
Фінансова	1684 р.	-створено Державний банк; -скасовувалася система викупної податкової системи; -встановлювалися акцизні збори.	1.Розпорядником усіх державних доходів і витрат стало Міністерство фінансів. 2.Більше самостійності стало в роботі Державного контролю, що мало велике значення в корумпованій бюрократичній системі царської Росії

 

2.Економічний розвиток країни

Почався процес індустріалізації — заснування нових заводів та фабрик та виникнення нових галузей виробництва — вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші.

·       Демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін.

·       Непослідовність реформ позначилося на ефективності впровадження.

·       Російська імперія залишалася аграрною державою.

·       На сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці.

·       Село все ще залишалося відсталим.

 3.Опозиційниц рух в країні. Народники і марксисти. Виникнення більшовизму.

Відтак непослідовність реформ, нігілізм та поступова зневіра інтелігенції в самодержавстві породили радикальні погляди на зміну ситуації в державі, особливо серед студентів та представників недворянських верств населення (різночинців). Ідеологами цього напрямку стали О. Герцен, М. Чернишевський, М. Бакунін, П. Лавров, П. Ткачов, М. Михайловський. їхні теоретичні погляди лягли в основу теорії «селянського соціалізму» та економічного романтизму. Це сприяло поширенню в суспільстві ідей народництва, марксизму та більшовизму.

В Росії відбувається промисловий переворот, що супроводжується різким збільшенням чисельності робітничого класу та активізацією опозиційного до абсолютизму руху.

Індивідуальна робота з підручником, скласти опорний конспект відповідного відповідного параграфу на тему:

·       Поява лівих настроїв в суспільстві.

логічна схема:

1883 р. – в Женеві Георгій Плеханов заснував першу організацію марксистів – групу «Визволення праці».

1895 р. – у Петербурзі Володимир Ульянов (Ленін) об’єднав розрізнені соціал-демократичні гуртки у «Союз боротьби за визволення робітничого класу».

1898 р. – відбувся Установчий Іиз’їзд РСДРП.

1903 р. –ІІ з’їзд РСДРП, розподіл на меншовиків і більшовиків.

 

Поширення більшовизму в Російській імперії

Записати визначення в зошит

Народництво- це ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії в 1860-1880-х рр.

Марксизм –сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енґельса на історію, політику та суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та втілювати на практиці.

Більшовики-члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків.

Узагальнююча бесіда:

1.     Що являло собою «ходіння в народ» і чому воно зазнало поразки?

2.     У чому відмінність «Землі і волі», «Народної волі» та «Чорного переділу»?

4.Зовнішня політика. Російсько-японська війна 1904-1905 рр.

 хронологічна таблиця.

Дата	Подія
1853–1856 рр.	Кримська війна (Росія, Туреччина, Англія та Франція): Синопська битва, оборона Севастополя, Паризький мирний договір. Поразка Росії у війні.
1863–1864 рр	Придушення польського повстання
1864 р.	Придушення останніх осередків опору на Кавказі
1867 р.	Продаж Аляски США
1868 р.	Приєднання до Росії Кокандського царства та Бухарського емірату
1873 р.	Приєднання Тувинського ханства
1877–1878 рр.	Російсько-турецька війна (Тирново, Шипка, Плевна). Сан- Стефанський мир. Перемога Росії у війні
1891 – 1892 рр.	Консультативний пакт Росії і Франції, таємна російсько-французька конвенція
1904 – 1905 рр.	Російсько-японська війна

5.Революція 1905-1907 рр.

Створити міні-конспект " Основні причини початку Революції в Російській імперії":

Причини революції:

1. Збереження пережитків феодалізму: поміщицького землеволодіння,

відрізків, громади, малоземелля, станових привілеїв.

2. Самодержавна форма правління: невирішення аграрного, робітничого,

національного питання, необхідність здійснення політичної реформи.

3. Погіршення соціально-економічного становища внаслідок економічної

кризи 1900-1903 рр.

4. Відсутність демократичних свобод.

5. Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою.

6. Поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій.

7. Падіння авторитету царизму: поразка у війні з Японією 1904-1905 рр.

Характер революції можна визначити як буржуазно - демократичний.

6. Реформи П.Столипіна

За текстом підручника скласти тези

 Причини і мета аграрної реформи.

 Суть і хід реформи.

Результати реформи.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.     Назвати причини реформ в Російській імперії.

2.     Визначте особливості прийняття реформ.

3.     Охарактеризуйте стан економіки внаслідок модернізації країни.

4.     Назвіть основні вектори зовнішньої політики Російської імперії.

5.     На скільки років Столипін розрахував свою реформу?

V. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. «Великі реформи» 1860-1870-х рр. суттєво змінили Російську імперії: почалася індустріалізація, що сприяла корінним змінам у російському суспільстві. Проте непослідовність реформ не дозволила довести їх до завершення та суттєво гальмувала розвиток держави. Прихід до влади Олександра III розпочав період контрреформ і призвів до призупинення ліберальних реформ.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал §17.