• 6 клас Історія

Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.

 

Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті.

Особливості розвитку культури. Відродження релігійного та церковного життя.

 

Особливості розвитку культури. Відродження релігійного та церковного життя.

Входження УСРР до складу СРСР.

 

Входження УСРР до складу СРСР.

Замовні матеріали (джинса). Сучасні медіа. Шкільні медіа

 

Замовні матеріали (джинса). Сучасні медіа. Шкільні медіа

Свобода слова і свобода мас-медіа

 

Свобода слова і свобода мас-медіа

Національний рух і суспільно - політичне життя у 70 - 80 рр. ХІХ ст.

 

Національний рух і суспільно - політичне життя у 70 - 80 рр. ХІХ ст.

Сім’я, шлюб. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей.

 

Сім’я, шлюб. Взаємні права та обов'язки батьків і дітей.

Модернізація промисловості та сільського господарства

 

Модернізація промисловості та сільського господарства



Створіть синонімічний ряд до слова "модернізація"

Використовуючи створений синонімічний ряд та зображення спробуйте сформулювати про що буде на уроці. Прочитайте тему та мету уроку.

Осучаснення

Поліпшення

Удосконалення

Піднесення .

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.

Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.

У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.

Степова Україна

Торговельно зернове землеробство.

Домашня ро

Правобережна Україна

Цукробурякове виробництво

Лівобережна Україна

Тютюнництво

Перехід до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43% світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.

Хоча рівень механізації був невисоким, проте прикметною рисою сільського господарства вже стало більш широке використання спеціальних машин і знарядь. Процес механізації швидше розвивався в Південній Україні. Прикладом тогочасного ведення землеробства може слугувати економія графа Бобринського.

У другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький, Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.

Найбільшим заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р. 1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. – Луганський. Велике значення мала харчова промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.

Починається будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.

Розвивається торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.

У 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало заснування заводів і фабрик. У сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм

Уважно прочитайте текст підручника та виконайте завдання.

· Доповніть речення:
1) Зростання чисельності міського населення і його питомої ваги в усьому населенні – це … (урбанізація)
2) У соціальній структурі більшої уваги набували групи… (буржуазія, робітники, інтелігенція)
3) Вільнонаймані промислові робітники – це … (пролетаріат).
4) Основним джерелом поповнення пролетаріату було … (селянство)
5) Соціальний прошарок, що складається з осіб, які займаються творчою розумовою діяльністю і для яких вона є джерелом існування … (інтелігенція)
6) Нова еліта, що була представлена здебільшого іноземцями – це … (буржуазія)
7) Найчисельніша верства населення … (селянство).
· Спробуйте скласти соціальну піраміду українського населення другої половини ХІХ ст.

Від 70-х років розгортається робітничий рух. У 1875 р. створено першу нелегальну робітничу політичну організацію «Південноросійський союз робітників» в Одесі. Наприкінці цього ж року організацію було розгромлено. 15 осіб було засуджено. Євгена Заславського засудили до 10 років каторги.

Марксизм – учення про побудову нового суспільства соціальної справедливості та рівності революційним шляхом через знищення приватної власності пролетаріатом.

Соціал-демократи – прибічники марксизму, що прагнули досягти своїх цілей демократичними реформами.

Домашнє завдання: 

Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма
§ 16-17. Модернізація промисловості та сільського господарства




Національний рух і суспільно - політичне життя в 60 рр. ХІХ ст.

 

Національний рух і суспільно - політичне життя в 60 рр. ХІХ ст.


Підручник з Історії України. 9 клас. Власов - Нова програма

§ 18. Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. 19 ст.

опрацювати презентацію  https://naurok.com.ua/prezentaciya-nacionalniy-ruh-i-suspilno-politichne-zhittya-v-60-h-rr-19-st-50434.html

«Український національно-визвольний рух наприкінці 50 - на початку 60-х років ХІХ ст.»

Автор розробки Залєвська Наталія

Навчальний заклад Новомиколаївька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Мелітопольської районної ради Запорізької області

Клас 9

Назва навчальної програми Історія України. Всесвітня історія, 5-9 клас (Київ, «Перун», 2005р.)


Тип уроку Комбінований


Мета уроку довести колонізаторський характер політики російського царизму щодо України, показати основні напрями суспільно – політичного життя в Україні в другій половині XІX ст.. і з’ясувати його важливу роль у справі формування національної самосвідомості українців; формувати вміння аналізувати розвиток українського національного руху, складати історичний портрет визначних діячів суспільно – політичного життя;виховувати шанобливе ставлення до діячів українського національного руху.


Обладнання Підручник, атлас, презентація, роздатковий матеріал.


Хід уроку.


Організаційний момент.

Привітання учнів, виявлення відсутніх.


Актуалізація опорних знань

1. Яким було політичне становище українських земель в др.. п. XІX ст.? (Робота з атласом, усна відповідь). 2. Якою була політика російського царизму щодо України в національному питанні? (слайд №1). 3. Поясніть термін «українське національне відродження». 4. Пригадайте представників українського національного відродження п. п. ХІХ ст..

Вчитель. Український народ, перебуваючи під владою іноземних держав, вів визвольну боротьбу.

Мотивація навчальної діяльності

В чому полягали особливості визвольного руху в Україні у 50 – 60 рр.. XІX ст.?

Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми і плану уроку. (слайд № 2, запис у зошити).

Тема. Український національно – визвольний рух наприкінці 50 – на початку 60-х років ХІХ ст.


План:

1. Початок громадівського руху.

2. Часопис “ Основа ”.

3. Діяльність Київської та інших громад.

4. «Хлопомани». В. Антонович.

5. Валуєвський циркуляр.

1. Вчитель. Український визвольний рух у 50-60 ті роки ХІХ ст. очолила українська інтелігенція, яка своїми основними завданнями вважала проведення культурно-освітньої роботи та формування національної свідомості. В цей час з’являються напівлегальні об’єднання «громади».

2. Громади – напівлегальні політичні організації, які вели національно-культурну діяльність. (запис у зошити).

Завдання для учнів.

За допомогою підручника визначте, де з’явилася перша громада?

Назвіть засновників цієї громади.

Вчитель. Мета, яку ставили перед собою члени Петербурзької громади – відродження української національної свідомості.

Відродження національного руху в Україні пов’язане зі створенням журналу «Основа». (слайд №3).

Журнал проіснував 22 місяці. Його редакторами були В. Білозерський, М. Костомаров.

Завдання для учнів.

Ознайомтеся з текстом підручника і визначте, чому журнал був заборонений?

3. Вчитель. Біля витоків громадівського руху Наддніпрянщини стояли хлопомани. (слайд №4, запис у зошити).

У 1861 році громади виникли у Києві і в багатьох інших містах України.

Завдання для учнів. За допомогою карти атласу знайдіть міста, в яких діяли громади. (Слайд № 5, робота з картою).

1. Вчитель. Керівником Київської громади був Володимир Антонович. (слайд № 6).

Учень, який отримав випереджальне завдання, знайомить клас з діяльністю В. Антоновича.

Вчитель. Членами Київської громади були економіст Тадей Рильський, етнограф і фольклорист Павло Чубинський. (слайд № 7).

Питання до дітей

Вам відоме ім’я П. Чубинського? (слайд № 8.). Що ви про нього знаєте?

Учень декламує вірш «Ще не вмерла Україна».

2. Вчитель. У 1863 році міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав циркуляр. (слайд № 9, запис у зошити).

Вчитель пропонує учням прочитати документ та виконати завдання. (слайд № 10, роздатковий матеріал).

Текст роздаткового матеріалу.

Із циркуляра царського міністра внутрішніх П. Валуєва 1863 р. про заборону вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні.

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне…щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

Учні, ознайомившись з текстом «Валуєвського циркуляра», дають відповіді на питання:

Про що ж говорилося в циркулярі?

Як ви думаєте, чому Петро Валуєв видав такий циркуляр?

Як цей документ характеризує імперську політику Росії щодо України?

Вчитель. Висновок:

  • мета циркуляра – перешкодити українському національному руху стати масовим, загальмувати його розвиток;
  • Зменшити вплив патріотично настроєної української інтелігенції на населення.

Підсумок:

1. Після Валуєвського циркуляра у розвитку національного руху почалася перерва, що тривала більше 10 років;

2. Однак циркуляр не зупинив тих діячів культури, які мали метою свого життя утвердження національної свідомості серед народу.

Узагальнення та систематизація знань.

Група суспільно – політичного життя, до якої належав В. Антонович: (слайд №11)

1. Монархісти

2. Декабристи

3. Хлопомани.

Правильна відповідь: хлопомани.

Дата виникнення першої громади: (слайд №12)

1. 1876 р. (слайд 12)

2. 1863 р.

3. 1859 р.


Правильна відповідь: 1859р.

Автори слів та музики Гімну України: (слайд №13)

1.П. Чубинський, М. Вербицький

2.М. Костомаров, В. Білозерський

3.П. Валуєв, О. Другий.

Правильна відповідь: П. Чубинський, М Вербицький.


На яких питаннях зосереджувалися у своїй роботі громади Наддніпрянщини? (слайд 14).

1)Культурно – освітні, формування національної свідомості;

2)Політична боротьба за відновлення державності.

Правильна відповідь: культурно – освітні, формування національної свідомості.


Вчитель. Якими ж були особливості визвольного руху кінця 50 – поч.. 60 років XІX ст.?

Відповіді учнів.

Підсумок:

  • Після Валуєвського циркуляра у розвитку національного руху почалася перерва, що тривала більше 10 років;
  • Однак циркуляр не зупинив тих діячів культури, які мали метою свого життя утвердження національної свідомості серед народу.


Домашнє завдання: (слайд 15).

Чит. §27 – 28 (ст.. 218 - 222), підготувати повідомлення про М. Вербицького.

Оцінювання учнів.

Вчитель виставляє учням оцінки.

Презентація яка використовувалась на уроці [1]


10.Використана література

1. Підручник О.К. Струкевич «Історія України». Київ, «Грамота», 2009 р.

2. Програма Історія України. Всесвітня історія, 5-9 клас (Київ, «Перун», 2005р.)

3. Сарбей В. Г. Історія України ХІХ на поч.. ХХ ст., Київ, Генеза, 1996 р.

11. Інтернет – ресурси (для презентації) https://www.yandex.ua/search/

Завершення формування абсолютної монархії у Франції

Завершення формування абсолютної монархії у Франції


«Людовік ХІІІ лише носив корону, а Рішельє має скіпетр»

Людовік ХІV якому лише 5 років із королевою регентшею Анною Австрійською. Фактично влада опинилась в руках першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. Він проводить непопулярну серед французів політику (збільшення податків), що призвела до – Фронди. Що ж таке Фронда? Знайдіть це слово та сформулюйте визначенняі запишіть його в зошиті.

Робота з підручником :

ü    що таке Фронда (запис в зошиті: Фронда – потужний виступ проти абсолютної влади короля).?

 Учитель: В 1661 році у Франції помирає міністр кардинал Мазаріні і Людовік XIV оголошує, що віднині він сам буде прем’єр – міністром і зосереджує всю повноту влади в своїх руках. За часів Людовіка XIV  абсолютна монархія у Франції досягла розквіту.

Прізвисько «король-сонце» він дістав, коли станцював в одному з придворних балетів партію «Сонця, що розганяє темряву». Воно швидко і міцно злилося з іменем монарха, який, ставши дорослою людиною, свідомо заохочував живописців та скульпторів зображувати його у вигляді міфічного Аполлона - бога сонця.

Французький монарх був переконаний у божественному походженні королівської влади і впевнений в її безмежності. Ще в 17-річному віці він висловив це в знаменитій фразі, адресованій непокірним членам верховного суду: «Ви думали, панове, що держава - це ви? Держава — це я!»

 Запитання: Як Людовік XIV оцінював роль і місце короля в державі?

 Першою сферою, де навів порядок Людовік XIV були фінанси. Він призначив нового талановитого міністра фінансів – Кольбера. А після його смерті проводив реформи сам.

Отже спроба Людовіка встановити панування в Європі закінчилися невдачею.

Багаторічні війни виснажили Францію й після смерті Людовіка ХІV в 1715 році Франція вже не могла боротися за панування в Європі.

А зараз давайте спробуємо визначити позитивний і негативний вплив правління Людовіка ХІV  на Францію.

 Учні визначають плюси та мінуси записують їх на стікери та клеять на дошку коло портрета Людовіка ХІV

 Позитивний:

-                 абсолютна монархія створила умови для розвитку країни

-                 зламано опір великих феодалів

-                 завершено об’єднання країни

-                 розвиток торгівлі

-                 налагоджено промислове виробництво

Негативний:

-                 на поч. 18 століття абсолютизм стримує розвиток економіки, яка залежить від примх 1 людини

-                 король і дворянство перетворились на паразитів

-                 низький рівень життя ІІІ стану

-                 війни виснажили країну

 Як ви вважаєте, чи можна вважати епоху «короля-сонця» часом процвітання Франції? Чому?

V. Закріплення знань

Учитель: Сьогодні на уроці ви дізнались чимало різної інформації про важливі історичні постаті Франції. Давайте уявимо, що ці особи перенеслись в наш час і їм як кожній діловій людині потрібні візитки. Використайте отриману інформацію на уроці та створіть «ВІЗИТКУ».

Для прикладу я вам покажу візитку наступника Людовіка ХІV  - Людовіка ХV.

Він був вкрай нерозсудливим політиком, надавав перевагу розвагам, а не державі, втягнув Францію у кризу. Неодноразово Людовік ХІV  заявляв – «На наш вік вистачить», «Після нас хоч потоп».

VІ. Домашнє завдання   Параграф 9, 

Становлення абсолютної монархії у Франції

 

Становлення абсолютної монархії у Франції

Королівство Руське за наступників Данила Романовича.

 

Королівство Руське за наступників Данила Романовича.

Мета: характеризувати соціально-економічне та політичне становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького; розвивати в учнів уміння працювати з картою, джерелами інформації, визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави; виховувати  в учнів патріотичні почуття на прикладах героїчних сторінок історії Галицько-Волинської держави.

Основні дати: 1270-1301 – володарювання Лева Даниловича;

1303 р. – утворення Галицької митрополії;

1323 р. – династія Романовичів припинила своє існування;

1349 р. – польський король Казимир ІІІ заволодів Галичиною;

1387 р. – припинення існування Галицько-Волинської держави.

Вивчення нового матеріалу.

1.  Правління Юрія І.

2.   Князі всієї Русі Андрій І та Лев ІІ.

3.   Боротьба за землі Галицько-Волинського князівства після смерті Юрія ІІ.

Завдання.Визначіть, в якому становищі опинилася Галицько-Волинська держава після смерті Данила Галицького? )Метод «Мозковий штурм»).

Юрій І Львович був сином галицько-волинського князя Лева Даниловича та Конс­танци, дочки угорського короля Бели IV. У 1269—1301 рр. правив на Холмщині, був князем белзьким. У 1282 р. одружився з дочкою тверсько­го князя Ярослава Ярославича. У 1287 р. одружився вдруге з дочкою куявського князя (Польща) Казимира Конрадовича. Після смерті батька об'єднав усі землі Галицько-Волинської держави під своєю владою. Пере­ніс столицю до Володимира-Волинського. Наслідуючи свого діда Данила, мав титул «короля Русі».

Уривок з поеми «Княжа Україна» О.Олеся

Після Льва закняжив Юрій,        Землі Галицьку й Волинську

Внук Данила-короля.                   В одно ціле Юрій злив

І за його панування                      І корону королівську

Розгорнулася земля.                   Діда славного носив.

За Карпатами забрав він             Мудрі теж сини у його,

Мукачів та Ужгород.                     І відважні, як орли,

Знов зміцнилася держава,         Та в боях в степах татарських

Знов на ноги став народ.            Лев з Андрієм полягли.

1)   Користуючись матеріалом підручника, проаналізуйте політику короля Юрія І. Дайте їй власну оцінку.

2)   Що ви дізналися з наведеного уривку з поеми про наступників Юрія І та їхню долю?

Останньому галицько-волинському володарю поет дорікає:

Ой ти, князю Тройденович,                          Та обман завжди помститься,

Діло ти зробив негоже,—                      За вину іде покута:

Хоч прийняв ти нашу віру,                            3 рук бояр тобі дісталась

Та народ манив, небоже.                      У вино отрута!

1)   У чому поет звинувачує останнього правителя Галицько-Волинського князівства?

2)   Що ви дізналися про смерть цієї людини?

Ю. Шкрумеляк про князя Юрія

А за тебе, мудрий князю,                   Для земель своїх господар.

Люд спокоєм проживає.                     Доброї опікун слави.

Твою силу, твою мудрість                  Щедрий ти для духовенства,

Ворог навіть поважає.                         Знав його вагу велику:

Ти король і князь великий,                 Першого настановляєш

Для людей своїх ласкавий,                Українського владику...

1)    Схарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Юрія І.

2)    Яке значення мало утворення Галицької митрополії?

3)   Поміркуйте, чи можна вважати період правління Юрія І добою піднесення і розквіту Галицько-Волинської держа­ви. Свою відповідь обґрунтуйте.

Заповнити таблицю «Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького».

Ім'я князя

Роки правління

Внутрішня і зовнішня політика

 

 

 

2-га група заповнює таблицю «Здобутки та прорахунки політики останніх галицько-волинських правителів».

Здобутки

Прорахунки

 

 

Завдання. Покажіть на карті землі, що входили до Галицько-Волинської держави за Юрія І.

Королівство Руське за наступників Данила.

працюєте з матеріалом підручника та складає схему, після чого дає відповіді на запитання.

Наступники князя Данила Галицького

 

Брат Василько

(Володимир)

Син Лев

(Галич)

Син Шварно

(Холм)

Син Мстислав

(Луцьк)

1.Позначте характерні риси правління наступників Данила Галицького. Чи згодні ви з думкою, що саме за їх  правління розпочався поступовий занепад Галицько-Волинської держави?

2. Боротьба іноземних держав за землі Галицько-Волинської держави. Волинь за правління Любарта.

Розповідь учителя. Опрацювання історичних джерел.

Уривок із народної пісні про князя Любарта .

Ти Волинь і гордий Галич              Але горе! Сил у тебе

Від чужих обороняв,                        На врага уже нема,

Хоч ти литвин, але близький                  Через те під чужу владу

За пролиту кров нам став.                     Впала рідная земля.

Завдання: 1)   Як наведені рядки характеризують становище галицько-волинських земель за часів правління Любарта?

2)   Охарактеризуйте політику князя Любарта. Дайте їй власну оцінку.

Автори «Історії України для дітей шкільного віку» таким чином характе­ризують становище в галицько-волинських землях у 40—80-х рр. XIV ст.: «Польські королі налякалися, що Литва разом з українськими землями зросте в таку силу, що зможе завоювати й Польщу. Боялися також, що князь Любарт прилучить Галичину і Волинь до Литви, і так Литва стане близьким сусідом Польщі. Тому вже перший польський король Воло-дислав думав, як би то Галичину прилучити до Польщі і таким чином ослабити Литву, але це йому не вдалося. Аж його син, король Казимир Великий, раптом у 1349 р. пішов походом на Галичину і здобув Львів, а потім і частину Волині. Відтепер Литва і Польща почали змагатися за українські землі, щоби над ними панувати».

Завдання: 1)   Яким чином наведена інформація характеризує становище в галиць­ко-волинських землях?

2)   Спрогнозуйте наслідки такого становища для подальшого розвитку цих земель.

Опрацювавши історичні джерела і прослухавши розповідь вчителя, учні визначають причини занепаду Галицько-Волинської держави і записують в зошити:

Посилення ординського впливу;

Боротьба з Польщею;

Відхід національної знаті від адміністративної влади;

Навернення населення в католицьку віру;

Запрошення на престол литовського князя Любарта.

Узагальнення та систематизація знань.

Визначте історичне значення

Галицько-Волинської держави.(Метод «Синтез думок»).