Блог Вчителя історії Мороз І.В.

Тема: «Суцільна колективізація»

Мета: розкрити причини, етапи здійснення і наслідки суцільної колективізації; показати, що колективізація проводилася насильницькими, антигуманними методами; розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти; формувати і вдосконалювати навички роботи з різними типами джерел; уміння аргументовано висловлювати свою думку; виховувати в учнів інтерес до історії своєї країни, гуманізм, розуміння недопустимості порушення прав людини, репресій в державі.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Опитування.

Здійснюється перевірка домашнього завдання.

1. Проведення тестування за темою «Індустріалізація» (Додаток 1)

2. Як світова економічна криза використовувалася керівництвом ВКП(б) в ідеологічній боротьбі? (питання для високого рівня)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Згадайте складові плану сталінської модернізації СРСР. (індустріалізація, колективізація, культурна революція, застосування репресій як метод реалізації) Які процеси відбувалися в СРСР в промисловості? (індустріалізація). Що потрібно для продовження індустріалізації? (робоча сила, фінансування та ін..) Дійсно село було основним джерелом індустріалізації, так як більшість населення країни – селяни. Отже, давайте проаналізуємо які процеси відбувалися одночасно з індустріалізацією в сільському господарстві та які наслідки мали.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Хлібзаготівельні кризи 1927-29 років. Причини колективізації.

- Що таке колгосп або колективне господарство? Які види колгоспів розрізнюють?

Заслуховування індивідуального повідомлення (завдання дається на попередньому уроці)

Спроба насильницької колективізації була ще в роки “воєнного комунізму” (1919 р.). В роки НЕПу влада підтримувала колгоспи, але на кінець 1920-х років вони об’єднували лише 7-8 % дворів. Колгоспи були 3-х видів:

1) ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися лише для роботи, а земля та інше залишалися у приватному користуванні.

2) Артілі - об’єднували ще й інструмент та землю, але частину худоби та землі залишали собі; (саме в такому вигляді будуть утворюватись радянські колгоспи з 1935 р.)

3) Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.

- Чому спроба більшовиків створити колгоспи в Україні у 1919—1920 рр. на вашу думку не мала успіху?

- Які зміни відбулися сільському господарстві під час непу? Як це вплинуло на його розвиток?

Робота з таблицею:

Соціально-класова структура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 роках
Роки	Бідняки	Середняки	Куркулі
1917	58%	30 %	12%
1923	34%	63 %	3%

Читання текста підручника з позначками. (пункт 1, с. 151)

«-» знайома інформація

«+» - нова інформація

«!» найбільш важлива, на мою думку, інформація.

«?» цікаво, потреба розширити знання через додаткові джерела.

Запитання.

- Що викликало кризу в хлібозаготівлі? Які були її вияви та наслідки?

- Що таке «ножиці цін»?

Які два питання загострилися у зв'язку із кризою? (Фінансування індустріалізації і забезпечення хлібом міста.)

Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр. переборювалася екстраординарними засобами: з допомогою обшуків, величезних штрафів, розпродажу майна неплатників податків і боржників хлібозаготівель, депортації найнепокірніших у віддалені регіони країни. Лише на Дніпропетровщині під час хлібозаготівель 1928 р. було віддано під суд 1200 громадян, а понад 3 тис. сімей виселено. Опора на незаможників, стимулювання владою їх боротьби з рештою селянства породжували зловживання, почуття безкарності. Тільки впродовж 1928р. було арештовано 33 тис. «куркулів».

Намагаючись вийти зі скрути, влада в червні 1929 р. фактично відновила продрозкладку, а 3 липня 1929 р. ВУЦВК і РНК УСРРІ прийняли постанову «Про поширення прав місцевих Рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів». Сільські ради за цією постановою одержали право накладати штрафи до п'ятиразового розміру від вартості незданого хліба, продавати господарства боржників, порушувати проти них кримінальні справи. Так нещадний метод «ліквідації куркульства як класу» почав застосовуватися ще до сумнозвісної сталінської вказівки (січень 1930 р.).

Викладач знову звертає увагу на таблицю «Соціально-класова структура сільського населення радянської держави у 1917 і 1923 рр.»

Запитання.

1. Що являли собою 3 % «куркулів» у 1923 р.? (Це було нове заможне селянство, в основному колишні середняки, навіть бідняки, які збільшили свій прибуток старанним, вмілим господарюванням.)

2. А що сталося з дореволюційним типом куркуля-лихваря? (Його майже повсюди ліквідували в процесі аграрних перетворень 1920— 1923 рр.)

Учитель повідомляє, що в 1927 р. «куркульство» України разом із сім'ями складало близько 5,4 % населення. Але навіть у тих, хто мав по 16 га ріллі й більше, частка найманої праці становила всього 5,9 %, а робочий день самих хазяїв, їх важка праця в середньому тривали 11 годин.

Запитання. То проти яких селян були спрямовані надзвичайні заходи 1928— 1929рр.?

Перегляд відео (від 00.10 до 01.15 – поняття колективізації та її темпи)

Робота з поняттям «колективізація», запис у зошит.

Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря.

На практиці це призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці.

Й. Сталін та його оточення з часом дедалі більше переконувались, що потреби індустріалізації простіше можна гарантовано задовольнити, спираючись не на 25—30 млн індивідуальних селянських господарств, а на 200—300 тис. колгоспів. Тому відбулася кардинальна зміна поглядів: не держава має залежати від значної кількості неконтрольованих індивідуальних селянських господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусять перебувати в залежності від держави.

Крім того, у сталінських планах колективізація розглядалася не тільки як джерело таких вкрай потрібних коштів — разом з індустріалізацією вона відкривала шлях до нівелювання і власне знищення багатоукладності (кооперативних, приватних, орендних форм) в економіці.

Як результат попередньої роботи у ході співбесіди визначаються причини колективізації (учні занотовують їх у зошити):

1. Економічні:

а) нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріалізації;

б) потрібний був надійний механізм (створення колгоспів) безперебійного постачання хліба.

2. Політичні:

а) в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

б) згідно з радянською ідеологією дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм (шляхом розорення одних селян і збагачення інших), тому керівництво країни хотіло швидше позбутися цієї загрози і перевести село на соціалістичні рейки;

в) наявність передумов для колективізації (попередній досвід організації колективних господарств (радгоспів, комун у 1919—1920 рр.)

Проміжний підсумок.

XV з'їзд ВКП(б) у 1927 р. схвалив курс на кооперацію села саме на основі ленінських засад кооперації. Але надалі відбувся перехід до суцільної колективізації

2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати.

1929 рік – перехід до суцільної колективізації.

Прийняття в листопаді 1929 р. пленумом ЦК ВКП(б) постанови про суцільну колективізацію в найстисліші строки та «розкуркулювання». Не мине й місяця, як Й. Сталін зажадає піти ще далі. На Всесоюзній конференції аграрників-марксистів у грудні він поставить завдання взагалі «ліквідації куркульства як класу».

Урочистий виїзд в поле членів артілі «Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р.

Селяни слухають промову про переваги колгоспного життя. 1930 р.

Радянський плакат. 1929 p.

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-38?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

3. Порівняйте джерела 36-38. На кого вони розраховані? Які враження викликають у вас? Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури 38?

4. Уявіть себе радянським агітатором-активістом, що має завдання залучити можливо більшу кількість селян до колгоспу. Які б аргументи ви б використали для пропаганди колективного господарювання? Хто із селян міг сприйняти цю агітацію? Спробуйте скласти соціальний портрет такого селянина.

Обговорення роботи. Виступають представники груп. Метод «Прес»

Заслуховування індивідуального міні-повідомлення про МТС (випереджальне завдання)

У 1928 році для забезпечення успішної колективізації створювалися державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів – МТС (машинно-тракторні станції). Вони обслуговували колгоспи і радгоспи. Власність належала державі.

Перша в СРСР МТС була постала в 1928 р. в Україні, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині. Розгортання мережі МТС відбувалося надзвичайно швидко. Від жовтня 1930 р. до кінця 1932 р. в середньому кожні два дні з’являлася нова МТС.

Наприкінці 1932 р. діяло 594 МТС, які мали у своєму розпорядженні 25 630 тракторів і багато іншої сільськогосподарської техніки. МТС обслуговували 77 % колгоспного масиву орних земель.

Запитання:

1. На які причини входження селян в колгоспи вказують джерела 34-38?

2. Які з документів можуть розглядатися, як державна пропаганда? Чому?

Обговорення роботи. Виступають представники груп. Метод «Прес»

Заслуховування індивідуального міні-повідомлення про МТС (випереджальне завдання)

Робота з поняттям (пункт 2 підручника – с. 152)

“Розкуркулення” – позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення за межі району їхнього проживання.

Чітко визначити, хто такі “куркулі”, влада не бажала. Якщо селянин не мав майна, але виступив проти колективізації, його оголошували “підкуркульником” і теж позбавляли хати, землі, волі. Якщо, за науковими даними, в країні на той час було 2-3% дійсно заможних селян, які застосовували найману працю, то репресовано було до 15%.

“Куркулів” поділили на 3 категорії:

1. учасники антирадянських виступів, яких страчували або висилали до Сибіру;

2. ті, що чинили “пасивний опір”, (їх висилали за межі республіки);

3. ті, що просто висловлювались проти колективізації (їх висилали, за межі району).

Колективна робота з історичними джерелами (підручник – с. 153)

«Зі спогадів про розкуркулення М.Ковтун, мешканки села Шульгінка на Луганщині», фото «Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с.Удачне Донецької обл..»( 1930 ті роки).

Завдання:

До якої соціальної групи селянства належали авторка документу й люди на фотографії ? Які наслідки розкуркулення для українського селянства і для країни можна спрогнозувати, спираючись на цей документ?

Проміжний висновок:

Загроза розкуркулення висіла над селянами і примушувала їх вступати в колгоспи. Знайдіть в підручнику (с. 154) цифри про результати колективізації у 1929-1930 роках?

Якщо станом на 1 жовтня 1929 року в УСРР було колективізовано 8,6 % селянських господарств, то на 1 лютого 1930 року вже 30, 7 %, а на 1 березня 1930 року – аж 64, 4 %.

У відповідь на примусову колективізацію, селянство взялося за зброю.

Колективна робота з графіком «Кількість учасників протестних виступів в СРСР у 1930 р.» (с. 154 в підручнику)

- Які події ілюструє графік? Проаналізуйте та прокоментуйте його.

Тимчасово радянська влада іде на поступки, повертаючись до добровільного вступу в колгоспи. Але з осені 1930 року знову продовжується колективізація шляхом податкового тиску, різноманітних штрафів для небажаючих іти до колгоспів. Колективізацію було завершено в кінці 30-х років. На 1937 рік колгоспи в Україні об’єднали 96,1 % селянських господарств та 99,7% посівних площ.

1. Наслідки колективізації

Колективна робота з підручником (с. 155 - схема)

Наслідки колективізації:

1. Держава отримала хліб і вже не залежала від індивідуальних господарств.

2. Держава отримала засоби для індустріалізації

3. Село втратило третину робочої сили

4. Завершилося одержавлення економіки

5. Збереглося присадибне господарство, як підмога селянству

6. Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства

7. Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника

8. Голодомор 1932-33рр.

9. Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати.

V. Узагальнення і систематизація знань учнів

Опитування.

1. Чи існував зв'язок між форсованою індустріалізацією і колективізацією?

2. Чи була можливість добровільного і швидкого об'єднання власності індивідуальних селянських господарств?

3. Що таке розкуркулення?

4. Назвіть результати колективізації.

5. Які б складові можливі в асоціативній квітці «Колективізація»?

6. Мені найбільш запам’яталося….

7. Мене найбільш вразило….

VІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

Праця колгоспників оплачувалась так званими «трудоднями». Іноді на один трудодень припадало 100—200 г зерна. За таких умов селяни втратили стимул до праці, недбало ставились до своїх трудових обов'язків. Аби запобігти втечі селян з колгоспів, 1932 р. була запроваджена паспортизація в містах. Селяни паспортів не отримали. Таким чином, держава фактично прикріпила їх до землі. Із колгоспів почали викачувати кошти на індустріалізацію, запровадивши централізовані хлібозаготівлі. Цілеспрямована політика хлібозаготівель стала основною причиною голоду в Україні.

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект, пар. 23 (п. 1-2) підручника.

Прийняття на роботу неповнолітніх. Робочий час та час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми.

Прийняття на роботу неповнолітніх. Робочий час та час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми.

автор за посиланням.

Мета: ознайомити учнів з основами трудового права, порядком прийому та звільнення з роботи; формувати вміння складати порівняльні таблиці; виховувати повагу до праці розуміння важливості праці для формування людської істоти та її розвитку.

Основні поняття: колективний договір, трудовий договір, прогул, заробітна плата.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

1. Які шляхи захисту прав дитини ви знаєте?

2. Пригадайте, які гарантії надає держава щодо забезпечення права на працю

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя ПРИТЧА ПРО ПРАЦЮ

Йшов мисливець лісом і зустрів дроворуба. Зігнувшись, той довго і наполегливо пиляв звалене дерево. Він увесь спітнів і був дуже напруженим. Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота просувається так повільно і з таким колосальним зусиллям.

– Та ваша пилка зовсім затупилася! – звернувся мисливець до дроворуба. – Чому би вам її не нагострити?

– Що ви! – вигукнув дроворуб, здивовано подивившись на перехожого. – У мене абсолютно немає на це часу, мені треба спиляти ще 20 дерев!

І дроворуб знову взявся за роботу.

***

Працьовитість – це, звичайно, добре, але розумна праця – ще краще. Не забувайте час від часу задаватися питанням про ефективність і доцільність зусиль, що докладаються, – можливо, невелике вкладення часу чи коштів дозволить виконувати роботу швидше і якісніше.

Кожен із вас в майбутньому буде працювати, надіємося, вам вдасться знайти цікаву роботу. Для того, щоб ви працювали офіційно, необхідно укласти трудовий договір. А зараз в зошитах занотуйте, що таке трудовий договір.

Робота над формуванням понять

Трудови́й догові́р — договір між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Робота з документом

Опрацювати текст Ст.9 КЗпП (55),визначити чиї інтереси захищає ця норма.

Розповідь вчителя + робота зі схемою

Кодекс законів про працю України визначає засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці. КЗпП регулює трудові відносини всіх працівників з метою зростання якості роботи, продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, зміцненню трудової дисципліни. Кодекс законів про працю визначає високий рівень умов праці та всебічну охорону трудових прав працівника.

Кодекс законів про працю гарантує кожному право на працю з оплатою праці не менше встановленого державою мінімального розміру, вільний вибір професії, роду занять і роботи. КЗпП також встановлює, що держава повинна створювати умови для ефективної занятості населення, підвищення і підготовки трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку працівників.

Всі громадяни мають рівні трудові право незалежно від расової, національної приналежності, мови, майнового та соціального стану, політичних поглядів, мови, релігійних переконань. Цей кодекс регулює трудові відносини працівників незалежно від форми власності установ, підприємств, організацій, виду їх діяльності, галузевої належності, а також осіб, що працюють у фізичних осіб-підприємців.

Схема 1

Документи, які потрібно подати при прийомі на роботу

Документ, що засвідчує Трудова книжка Додаткові документи

Особу ДОВІДКА ПРО СТАН

ЗДОРОВ’Я

КВАЛІФІКАЦІЮ (ДИПЛОМ,

ПОСВІДЧЕННЯ ТОЩО)

СВІДОЦТВО ПРО

НАРОДЖЕННЯ

Розповідь вчителя+ самостійна за завданнями

У ході розповіді вчителя заповнити другу колонку таблиці

Зразок таблиці

Критерії для порівняння	Колективний договір	Трудовий договір
Рівень, на якому укладають угоду	Підприємство, або структурний підрозділ	Індивідуально (окремий працівник)
Сторони договору	Профспілковий комітет або інший уповноважений трудовим колективом орган і власник або уповноважений ним орган	Працівник і власник або уповноважений ним орган
Зміст договору	Основні положення з питань праці і зарплати, охорони праці, робочого часу і часу відпочинку, стимулювання, соціально-побутових, житлових умов, додаткові пільги і переваги тощо, які стосуються колективу загалом	Характер (професія, посада, кваліфікація) і умови роботи (робочий час, пільги тощо), оплати праці конкретного працівника
Форма договору	Письмова	Як правило письмова, в окремих випадках обов♥язкового письма
Строк дії	Один рік	На весь час роботи працівника на підприємстві

Робота над формування понять

Колекти́вний до́гові́р — угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

Прогул — це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу

Робота з документом КЗпП ст. 36, ст.40

За допомогою витягу КЗпП України визначте, у яких випадках працівник може бути звільнений з роботи за ініціативою адміністрації,які підстави припинення трудового договору передбачені законодавством?

Юридичний практикум

17-літній Валентин улаштувався на роботу. Ніяких пільг на роботі він не отримав. (Консультація для юнака: адміністрація не права:робочий тиждень — 36 годин, відпустка — календарний місяць, заборона нічних змін, позаурочної роботи, шкідливого виробництва.)

5. Робітник проспав і запізнився на робочу зміну на 3 год і 5 хв. Він попросив вибачення в бригадира, проте його звільнили з роботи. (Консультація для робітника: прогул — підстава для звільнення.)

6. На підприємстві відбувається скорочення штату працівників. Бригадир запропонував своїм працівникам написати у зв'язку з цим заяву про звільнення за власним бажанням. (Консультація для робітників: не писати заяву, оскільки в такому разі вони втратять статус робітників, що потрапили під скорочення штату, і матеріальне відшкодування.)

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Практикум

Адміністрація підприємства видала наказ про залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт із метою запобігання рухомого складу в пунктах відправлення та призначення. Чи мала адміністрація підприємства на це право? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Під час укладання трудового договору із 17-річним Олегом керівник підприємства наполягав на 38-годинному робочому тижні та наданні працюючому відпустки тривалістю 30 календарних днів. Яких порушень припустився власник підприємства?

3. 22-річній Марії було відмовлено в прийомі на роботу у зв'язку з її вагітністю. Керівник підприємства мотивував тим, що підприємство не в змозі буде виплатити допомогу з вагітності й пологів у зв'язку з фінансовими проблемами. Чи правомірні дії адміністрації? Свою відповідь обґрунтуйте. (Дії адміністрації неправомірні, вагітність жінки й наявність у неї дітей не має обмежувати її прав.)

V. Домашнє завдання

1. опрацювати параграф 19-20

2.дати відповіді на запитання

3.написати заяву про прийом на роботу

фейк

Займіть позицію: «Так», «Ні», «Не можу сказати», даючи відповідь на запитання:

1. Медіа транслюють лише достовірну інформацію?

2. Медіа не нав’язують ставлень, а лише висвітлюють факти?

3. Медіа об’єктивно показують усі категорії людей?

4. Медіа формують ставлення людей до проблем, подій, людей?

Прокоментуйте свій вибір позиції.

Для того щоб убезпечити себе від маніпуляцій, можна поставити собі такі запитання щодо отриманої інформації:

1. Чи є факти в інформації? Це є факт, оцінка чи точка зору?

2. Чи представлені в інформації різні раціональні пропозиції чи варіанти?

3. Чи не надто сенсаційною або емоційною є інформація? Чи можна їй довіряти?

4. Наскільки достовірним є джерело? Чи зможу я перевірити інформацію з інших джерел?

5. Що саме «підтверджує» картинка, фото чи відео? Що доводить те, що зображено?

6. На кого розрахована ця інформація? Чи закладено в ній програму сприйняття, очікування, упередженості?