https://naurok.com.ua/prezentaciya-8-klas-na-temu-mizhnarodni-vidnosini-18-st-36123.html
Культура в роки війни.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-11-go-klasu-na-temu-kultura-ukra-ni-v-roki-drugo-svitovo-viyni-1559.html -- презентація
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС У РОКИ ВІЙНИ
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати основні тенденції культурно-освітнього процесу доби;
• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Євген Патон.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. На території Рейхскомісаріату Україна діяли лише початкові школи, шкільна освіта була переведена на українську мову, запроваджувалось обов’язкове вивчення німецької мови. Влада з упередженням ставилась до будь-яких представників національної інтелігенції, сприймаючи їх як потенційних зрадників і заколотників, очільників національно-визвольного руху.
Війна наклала свій відбиток на загальний стан культури, насамперед на освіту. Українські учні в евакуації продовжили навчання у школах Росії, Туркменії, Казахстану, Киргизії, Грузії та інших республіках.
Робота з історичною інформацією
• Опрацювати наведені джерела та відповісти на запитання.
Історик А. Абраїмов про умови навчання евакуйованих дітей
«Труднощі були справді неймовірні. Школа працювала у три зміни, без достатнього освітлення. Опалювали її також недостатньо, переважно відходами з лісопильного заводу, що підвозили на шкільній конці. Навчалися діти різних національностей: як місцеві (були класи удмуртські, татарські, російські), так і евакуйовані (українці, білоруси, поляки, євреї, цигани). З настанням холодів учні і вчителі верхнього одягу в школі не знімали. За партами було тісно, писати незручно. Та й писати не було на чому: зошитів і паперу не вистачало, писали переважно на газетах поперек друкованого тексту. Катастрофічно бракувало підручників, навчальних посібників».
Запитання
1. За яких умов відбувалось навчання дітей в евакуації?
2. Як впливало на свідомість дітей міжнаціональне спілкування під час навчання?
Стан шкільної справи на окупованих територіях
У березні 1942 р. нова влада провела реформування шкільництва. Обов’язковою стала чотирирічна народна школа, а не семирічна, як це було на початку окупації. Замість середніх відкривали 2-3-річні платні фахові школи (сільськогосподарські, ремісничо-технічні, фельдшерські, ветеринарні та ін.), до яких вступали за умов успішно складених екзаменів. В обласних центрах відкривали гімназії, навчання в яких було платним і здійснювалося за програмою середньої школи.
На початку окупації продовжували існувати семикласні школи, зокрема на Станіславщині, з українською мовою навчання. Навчальний план і, відповідно, випускне свідоцтво передбачали оцінки передусім за поведінку, а також із таких предметів, як релігія, німецька мова, українська мова, наука про рідний край, історія, географія, природа, лічба, геометрія, малювання, практичні заняття, спів, руханка, жіночі роботи. Учителя утримувала громада.
Створювались подекуди й дитячі садки, оскільки матері змушені були працювати, щоб утримувати родину, яка залишилась без годувальника.
В умовах воєнного стану освітянські заклади не мали сталого фінансування, програм та підручників, тому працювали нерегулярно або занепадали. Бракувало вчительських кадрів.
Запитання
• Які особливості навчального процесу на окупованій території ви можете виділити?
О. Гісем та О. Мартинюк про діяльність українських науковців у роки війни «На оборонну програму працювали 8 лабораторій Фізико-технічного інституту АН УРСР. Вони розробляли військові прилади для авіації, радіолокації і пеленгації. Інститут чорної металургії випробовував бойові якості артилерійських систем. Інститут будівельної механіки виконував завдання командування військово-повітряних сил. Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з відомим ученим Є. Патоном застосовував метод автоматичного дугового зварювання при збиранні корпусів танків. Завдяки цьому радянська танкова промисловість випустила танків у два рази більше, ніж Німеччина (102 тис. проти 48 тис.).
Академік О. Богомолець разом з колегами Інституту клінічної фізіології винайшов сироватку для лікування ран. Тільки за 1943 р. її було виготовлено 3 млн доз. Інститут біохімії АН УРСР (академік О. Палладій) створив препарат для згортання крові. Група наукових працівників клінічної медицини під керівництвом академіка М. Стражеска, досліджуючи інфекцію і сепсис ран, вдосконалили систему лікування, завдяки якій вдалося врятувати сотні тисяч бійців. Хірург-офтальмолог В. Філатов очолив у Ташкенті Український інститут хвороб ока, успішно здійснював операції на рогівці ока і тим самим врятував зір багатьом пораненим бійцям».
Запитання
1. Чим була зумовлена спрямування наукових досліджень евакуйованих інститутів?
2. Як допомогла їхня діяльність фронту?
Складання тез
• Слухаючи розповідь учителя «Література і мистецтво в роки війни», скласти тези з цього питання.
Робота з таблицею
• Опрацювати історичну інформацію й скласти таблицю.
Вид мистецтва | Особливості розвитку |
Мистецтво
Десятки українських театральних колективів, ансамблів, артистичних бригад несли своє мистецтво фронтовикам, надихаючи їх на боротьбу за свободу й незалежність Батьківщини. Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка послав на фронт 22 бригади, які дали 920 концертів, Запорізький ім. М. Заньковецької — три бригади, які показали 214 вистав і концертів, Київський драм-театр ім. І. Франка здійснив на фронті 206 вистав і концертів. Усього театри України послали на фронт 108 концертних бригад, які несли воїнам українську пісню, танці, музику, їхні виступи бачили і слухали сотні тисяч бійців.
Глибокого патріотизму було сповнене українське кіномистецтво. Вже наприкінці 1941 р. відновили свою роботу студії художніх фільмів: Київська (в Ашхабаді) та Одеська (в Ташкенті). Українська студія хронікальних фільмів працювала в Москві та Куйбишеві на базі центральної студії кінохроніки. У Ташкенті розгорнула діяльність студія «Київ-техфільм». Українськими кіномитцями в цей період було створено кілька високопатріотичних художніх фільмів, бойових кінозбірників. Зокрема, Київська кіностудія поставила фільми «Олександр Пархоменко» Л. Лукова, «Як гартувалася сталь» М. Донського, «Партизани в степах України» І. Савченка. Вищим досягненням в умовах війни став фільм «Райдуга» М. Донського за сценарієм В. Василевської. Ця картина одержала багато призів і серед них «Оскар» — премію Академії кіномистецтва США. Цей фільм у 1946 р. удостоївся Державної (Сталінської) премії.
Працівники хронікально-документального кіно створювали своєрідний літопис боротьби з окупантами. При штабах фронтів діяли спеціальні кіногрупи. Вони брали участь у створенні 500 номерів кіножурналів та близько сотні фільмів про війну, зокрема «День війни», «Народні месники», «Чорноморці», «Битва за Кавказ» та ін. Кінооператори України, працюючи для Центральної студії кінохроніки, паралельно почали створювати у 1943 р. власні кіножурнали. У квітні цього ж року на екрани вийшов перший номер кіножурналу «Радянська Україна» та кілька спеціальних кіновипусків. Важливою подією став документальний фільм «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), створений О. Довженком. Він супроводжується хвилюючим і пристрасним дикторським текстом, а також глибоко емоційною музикою, яку написали А. Штогаренко і Д. Клебанов.
Умови воєнного часу вимагали перебудови всього художнього життя, підвищеної уваги до агітаційно-масових форм. Бригади художників виїжджали на фронт, заводи, у колгоспи, вели активну художню пропаганду і збирали матеріали для майбутніх творів. Багато художників працювали безпосередньо у військових частинах, у редакціях фронтових газет, зі зброєю в руках боролися проти ворога.
Смертю хоробрих полягли в боях за батьківщину скульптори Б. Іванов та Г. Пивоваров, живописці Ф. Кличко, П. Сударик, О. Нестеренко, графіки В. Нерубенко, Л. Вербицький, П. Горілий. З усіх жанрів образотворчого мистецтва в цей період найінтенсивніше розвивається графіка. Тут перше місце посідають агітаційні види — плакат і сатиричний малюнок. Сатиричні плакати не лише викликали сміх, а й утверджували впевненість у розгромі фашизму.
Робота з історичними документами
Опрацювати наведені документи та відповісти на запитання.
Із виступу Йосипа Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б)
«Про антиленінські помилки й національні перекручення в кіноповісті О. Довженка «Україна в огні». 31 січня 1944 р.
Тов. Довженко написав кіноповість під назвою «Україна в огні»... Насамперед дуже дивно те, що в кіноповісті Довженка... яка мала б показати повне торжество ленінізму, під прапором якого Червона Армія успішно визволяє нині Україну від німецьких загарбників, немає жодного слова про нашого вчителя — великого Леніна... Довженко виступає тут проти класової боротьби, він намагається заплямувати політику і всю практичну діяльність партії з ліквідації куркульства як класу.
...Націоналістична поволока настільки затьмарила свідомість Довженка, що він перестав бачити ту величезну виховну роботу, яку провела наша партія в народі...
Кіноповість є антирадянською, яскравим виявом націоналізму вузької національної обмеженості.
Варто було б опублікувати кіноповість Довженка так, щоб від нього залишилося б саме мокре місце...
Зі «Щоденника» Олександра Довженка (літо 1945 р.)
Товаришу мій Сталіне! Коли б Ви були навіть богом, я тоді б не повірив би Вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і тримати в чорному тілі. Коли немає ненависті принципової і зневаги нема, недоброзичливості ні до одного народу в світі, ні до його долі, ні до його щастя, ні гідності чи добробуту — невже любов до свого народу є націоналізмом? Чи націоналізм в непотураній глухоті людей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?
Запитання
1. На основі наведених матеріалів охарактеризуйте причини заборони кіноповісті О. Довженка «Україна в огні».
2. Як ставився сталінський режим до українського народу, його національних прагнень?
3. Наскільки були виправданими звинувачення О. Довженка в націоналізмі?
III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Звільнення України від нацистських військ.
опрацювати презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-vizvolennya-ukra-ni-vid-nacistskih-zagarbnikiv-188956.html
Початок визволення України
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн; спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризувати воєнно-політичні події на території України 1943 p.; показувати на карті території, де відбувались воєнні події Другої світової та Великої Вітчизняної війн у зазначений період; на основі різних джерел інформації: описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнювати різні точки зору, що існують в історичній науці, стосовно подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн та визначати власну позицію. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Коли відбувся напад Німеччини на СРСР?
2. Яке місце посідала Україна в планах окупантів?
3. Поясніть термін «блискавична війна».
4. Які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?
5. Чи здійснювалася евакуація підприємств з України? Яких саме?
III . Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня
1942 р. до 2 лютого 1943 p., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України. У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнецова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району. Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з районуКраснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських військах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено 156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.
Проблемне завдання
• Як ви вважаєте, яке стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого перебігу воєнно-політичних подій Другої світової війни?
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
⇒⇒ Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва
Учитель. Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. З серпня почалась битва за Харків. У ній взяли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.
Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.
23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, а 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава — 23 вересня.
Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.
Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:
• Перший Український — із Воронезького фронту;
• Другий Український — зі Степового фронту;
• Третій Український — із Південно-Західного фронту;
• Четвертий Український — із Південного фронту.
21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня
1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, а 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.
Складання хронологічної таблиці
ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Дата | Подія |
19 листопада 1942 р. — 2 лютого 1943 р. | Сталінградська битва поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР |
18 грудня 1942 р. | Звільнення першого населеного пункту УРСР — село Півнівка Ворошиловградської області |
Січень — початок березня 1943 р. | Наступальні операції радянських військ, у ході яких було звільнено значну частину Донбасу. 16 лютого уперше звільнено Харків |
19 лютого — 25 березня 1943 р. | Контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області, втративши Харків та Бєлгород, радянські війська героїчними зусиллями зупинили ворога |
5 липня — 23 серпня 1943 р. | Курська битва, у ході якої було звільнили Лівобережну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків) |
Вересень-листопад 1943 р. | Героїчна битва за Дніпро (за форсування Дніпра та небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удостоєні звання Героя Радянського Союзу) |
6 листопада 1943 р. | Визволення Києва |
Запитання
1. Яке стратегічне значення для військ Червоної армії мало оволодіння столицею України?
2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943 p.?
Повідомлення учня про визволення Києва
1. Якою ціною було взято Київ? Чи можна виправдати значні людські жертви під час цієї операції?
2. Визначте, яке стратегічне значення для радянських військ мало визволення Києва.
3. Чому ця битва стала завершенням корінного перелому в ході Другої світової війни?
4. Покажіть на карті, які території України були звільнені від фашистських загарбників на кінець 1943 р.
⇒⇒ Звільнення Правобережної та Південної України
Учитель. У звільненні України брали участь до 40 % особового складу радянської армії (О. Субтельний). Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припадає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.
ВИЗВОЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ 1943 РОКУ
Місто | Дата |
Ворошиловград | 14 лютого |
Харків | 23 серпня |
Суми | 2 вересня |
Сталіно | 8 вересня |
Чернігів | 21 вересня |
Полтава | 23 вересня |
Запоріжжя | 14 жовтня |
Місто | Дата |
Дніпропетровськ | 25 жовтня |
Київ | 6 листопада |
Черкаси | 14 грудня |
Житомир | 31 грудня |
Сталін заявив, що з осені 1943 р. до осені 1944 р. до лав Червоної армії було мобілізовано 2,5 млн жителів України (насправді — понад 4 млн).
О. Довженко пригадував, що один з поетів Д. говорив: необхідно розстріляти мільйон українців за те, що вони так довго жили під німецькою окупацією. Коментуючи, письменник пригадав слова українського колгоспника, який «боявся», щоб нацисти не знищили надто багато населення, бо тоді більшовицькій владі нікого буде розстрілювати.
Робота з історичними фактами
У складі армій діяли «польові військкомати». Щоб поповнити армійські частини, у 1943 р. на звільнених територіях було мобілізовано 250 тис. 16-17 річних підлітків (С. Рубльов). їх часто кидали в бій одразу після мобілізації. Не прийнявши присягу, вони не вважались солдатами і їх не враховували статистично. О. Довженко писав у своєму «Щоденнику» 16 грудня 1943 p.: «Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцятилітніх, що в бій гонять погано навчених, що на них дивляться як на штрафників...». А. Дімаров згадував: «Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього... Німець засів за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сотень новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів».
Запитання
Про що свідчать наведені факти?
⇒⇒ Житомирсько-Бердичівська операція
Учитель. Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, значна частина Київської, частина Вінницької та Рівненської областей.
⇒⇒ Корсунь-Шевченківська операція
Учитель. Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.
⇒⇒ Рівненсько-Луцька операція
Учитель. Майже водночас із Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя. Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.
⇒⇒ Нікопольсько-Криворізька операція
Учитель. Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).
⇒⇒ Проскурівсько-Чернівецька операція
Учитель. Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.
⇒⇒ Умансько-Ботошанська операція
Учитель. 5 березня — 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.
⇒⇒ Одеська операція
Учитель. Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса — (10 квітня).
⇒⇒ Визволення Криму
Учитель. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами
4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів. 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.
Складання хронологічної таблиці
ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
Дата | Подія |
24 грудня 1943 р. — 29 лютого 1944 р. | Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (в оточенні опинилися 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції |
4 березня — середина квітня 1944 р. | Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із Чехо-Словаччиною |
8 квітня — 12 травня 1944 р. | Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму |
Завдання
1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.
2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена на середину 1944 р.
Учитель. Проте доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки і діти.
Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Лише за часів незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.
Робота з терміном
Депортація — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.
Робота з таблицею
ТАТАРИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
У боротьбі проти фашистів | Факти на «підтримку» виселення |
• У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар; • чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу; • відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі; • із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка З. Мартинова | • 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян; • видавали гестапівцям євреїв, циган; • на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня 1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера; • у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар; • під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат |
Запитання
Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація татарського населення з Криму?
V. Узагальнення та систематизація знань
• Назвіть військово-політичні події середини 1942 — середини 1944 pp., які, на вашу думку, стали доленосними для України. Чому ви так вважаєте?
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Підручник з Історії України (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма
§ 39. Вигнання нацистських загарбників з України
Підписатися на:
Дописи (Atom)