• 6 клас Історія

Вступ. Хронологічні межі історії. Стародавнього світу

🚀 Знову в грі: згадуємо, що вивчає наука історія, та готуємося до подорожі у 6 класі!

Привіт, шестикласники! 🌟 Вітаємо вас на першому уроці нового навчального року!
У 5 класі ми з вами зробили лише перші кроки — дізналися, як працюють лінії часу, звідки беруться археологічні скарби та чому карти бувають історичними. Цього року на нас чекає грандіозна подорож: ми вивчатимемо інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія». Це означає, що ми будемо досліджувати події на наших рідних землях паралельно з тим, що відбувалося по всьому світу.
Але перед тим, як сісти в машину часу, пройдімо швидкий «техогляд» і повторімо базові правила нашої науки. Поїхали! 🚗💨
1. Що ж таке історія і хто її головні герої?
Історія — це наука, яка вивчає минуле людства. Вона досліджує діяльність людей, їхній побут, культуру, створення та зникнення держав від найдавніших часів до сьогодні.
  • Хто творить історію? Головним героєм історії є Людина та людські спільноти (народи). Кожен правитель, козак, трипілець, і навіть ми з вами своїми вчинками щодня творимо історію.
  • Хто досліджує минуле? Учені-історики.
  • Батько історії: Давньогрецький учений Геродот, який першим вирішив записувати важливі події, щоб вони не забулися крізь віки.
  • Муза історії: Кліо — давньогрецька покровителька цієї науки, яку зображували із сувоєм пергаменту.

🔍 2. Звідки вчені знають правду? (Історичні джерела)
Історики не вигадують події. Вони шукають докази, які ми називаємо історичними джерелами. Згадаймо три основні кити, на яких тримається історична інформація:
  1. 🏺 Речові джерела: усе, до чого можна доторкнутися (зброя, монети, прикраси, посуд, руїни замків). Їх шукає наука археологія, проводячи розкопки під землею чи водою.
  2. 📜 Писемні джерела: усе, що записано людьми (літописи, стародавні закони, листи, щоденники, перші друковані книги). Вони зберігаються в архівах та бібліотеках.
  3. 🗣️ Усні джерела (Фольклор): те, що передавалося «з вуст в уста» (міфи, казки, легенди, історичні пісні кобзарів).

⏱️ 3. Час і простір: головні координати історії
Будь-яка подія в історії обов'язково має свою «дату» та «адресу». Без них науки історії просто не існує!
  • Координата часу (Хронологія): допомагає упорядкувати події за порядком — від найдавніших до найновіших. Ми лічимо роки від народження Христа (наша ера — н. е.) та назад (до нашої ери — до н. е.).
  • Координата простору (Історична географія): показує, де саме відбувалися події. Для цього ми використовуємо історичні карти, де за допомогою легенди карти вивчаємо кордони держав, шляхи переселень та місця битв ⚔️.

🧠 Словничок шестикласника (Повтори та збережи!)
  • Інтегрований курс — курс, що об'єднує історію України та всесвітню історію в один логічний ланцюжок.
  • Хронологія — наука про вимірювання часу та послідовність історичних подій.
  • Артефакт — предмет, створений людиною в минулому, який знаходять археологи.
💡 Висновок-напуття на 6 клас: Минуле — це ключ до розуміння сьогодення. У 6 класі ми з вами почнемо вивчати найдивовижніший період — Історію Стародавнього світу. Ми дізнаємося, як з'явилися перші люди, як будували єгипетські піраміди, як воювали спартанці та які таємниці приховують скіфські кургани на наших землях!

💬 А тепер ваша черга творити історію!
Шестикласники, покажіть, що ви готові до нового навчального року! Пройдемо невеличкий експрес-тест у коментарях:
  1. Хто є «батьком історії»? [1]
  2. До якого виду джерел належить трипільський глиняний глечик?
  3. Яке зараз століття надворі? (Запишіть римськими цифрами!).
Пишіть свої відповіді (1, 2, 3) у коментарях! Перевіримо, хто за літо нічого не забув. Ставте лайк допису та надсилайте однокласникам, щоб разом налаштуватися на крутий історичний рік! 👇😉
#історія6клас #нуш #всесвітняісторія #історіяукраїни #повторення #вступдоісторії #школа2026 #блогдляшколи

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV–XVI ст.

  Тема: Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV–XVI ст.





Перейти за посиланням і опрацювати презентацію презентацію  https://naurok.com.ua/prezentaciya-veliki-geografichni-vidkrittya-prichini-ta-peredumovi-246488.html



Опрацювати параграф 

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу .Практична робота: Розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу»


Знати: – хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу. 

Розуміти: – Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства; – Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.); – судження, як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами); – як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома. 

Уміти: –  назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби; – виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби); – укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу»



Нова історія - історія зародження й розвитку капіталістичних відносин як основи західної цивілізації (1492 - 1914 рр.)

I період (1492 - 1789 рр.)

  • Засвоєння європейцями нових земель.
  • Поширення представницьких органів влади - парламенту.
  • Формування більшості сучасних європейських держав.
  • Обмеження впливу католицької церкви.
  • Стрімкий розвиток науки, що призвів до технічних винаходів.
  • Пощирення ідей гуманізму.
  • Формування сучасних мов і національних культур.

II період (1789 - 1914 рр.)

  • Початок промислового перевороту - заміни ручного промислового виробництва на машинне.
  • Розвиток техніки, поява нових засобів зв'язку, транспорту, нових галузей промисловості (машинобудівної, хімічної, електротехнічної тощо).
  • Розвиток торгівлі, світового ринку.
  • Провідне місце в суспільстві посіли підприємці-власники і наймані робітники.
  • Зародження правової держави, становлення демократії, політичних партій.
  • Виникнення націоналізму, боротьби за досягнення національної незалежності бездержавними народами.

Практична робота: Розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці 
«Європа в Ранньомодерну добу» 
Інструкція  з заповнення (заповнюємо перший період таблиці  по параграфу розміщеному після таблиці. Записуємо в робочий зошит).

Період, дата (століття, десятиліття або рік)

Події на теренах

України

Події поза теренами України

Примітки

Ранньомодерний час (XVІ–XVIІІ ст.)

 

 

 



 

 

 

 


Матеріал до заповнення таблиці:  (клікніть на пврвграфи, щоб потрапити на сторінку підручника)

Особливості розвитку культури. Релігійне життя в період творення нової України

 презентація https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-11-klasu-na-temu-religiyne-zhittya-ukra-nske-pravoslav-ya-na-shlyahu-do-avtokefali-180802.html

Реформа освіти 

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням.

опрацювати документ за посиланням https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola#:~:text=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%20%E2%80%93%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE%20%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8F%D0%BC.

Розвиток культури 

Новий етап у розвитку української культури пов'язаний зі створенням у 1991 р. незалежної держави Україна. У розвитку національної культури намітилися нові тенденції, відкрилися якісно нові перспективи. Конституція України (1996 р.) закріпила положення про статус української мови як державної, про єдність українського культурного простору, консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, підкресливши тим самим, що держава зацікавлена в розвитку національної культури.

Саме на культуру покладається вирішення таких проблем, як інтеграція суспільства, його гуманізація і демократизація, всебічний розвиток особистості, національне само відтворення  та самоутвердження, подолання комплексу меншовартості, створення сильної культурної традиції, яка гарантувала б незворотність процесу державотворення. Провідною тенденцією розвитку культури стало засвоєння величезної національно-культурної спадщини, що є фундаментом будівництва сучасної української культури.

Письменники  Сергій Жадан, Оксана Забужко, Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Василь Шкляр, Юрій Винничук, Лесь Подерв’янський, які є метрами сучасної української літератури. Їхні твори перекладені на різні мови світу. Більше читайте тут: https://tsn.ua/books/top-naypopulyarnishih-ukrayinskih-pismennikiv-1501479.html

Співки 





Практичне заняття “ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИЗМОМ"

 https://prokofiev.nethouse.ua/articles/264493

Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 9. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПЕРЕМОГУ НАД НАЦИЗМОМ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• оцінювати роль українського народу у перемозі над нацизмом;

• порівнювати різні точки зору науковців щодо ролі українського народу в Другій світовій війні.

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей заняття.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Завдання

1. Ознайомтесь з наданими документами.

2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте роль українського народу в перемозі над нацизмом.

3. Підготуйте доповідь за темою «Чому не можна погодитись з тезою В. Путіна, що Другу світову війну вдалося виграти за рахунок індустріальних ресурсів РФ».

4. Висловіть свою точку зору щодо коментарів істориків.

1. Зі статті Дмитра Крапивенка «Як евакуйована українська промисловість розвивала російську і казахську» (2010 р.)

Сьогодні прем’єр-міністр Росії Володимир Путін висловився в умовному способі — мовляв, Росія і без України перемогла б нацистів у Другій світовій.

«Статистика свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РРФСР — понад 70 %, — заявив Путін. — Це означає, що війна виграна, не хочу нікого кривдити, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах».

Скільки було тих заводів, що влітку 1941 року евакуювали на Урал, до Сибіру, Середньої Азії? Одні історики називають цифру 1500 підприємств, інші — 1300. Припускають, що близько половини з них було вивезено з України.

2. Багатство Сибіру приростало Україною

Новокраматорський завод важкого машинобудування імені Сталіна (евакуйований з Краматорська), наприклад, «прописався» відразу за трьома адресами: у підмосковній Електросталі, південноуральському Орську та сибірській Югрі.

З Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча до Магнітогорська встигли евакуювати найпотужніший у СРСР товстопрокатний стан, який уже в жовтні 1941 року почав давати перші листи броні для танків Т-34.

За тисячі кілометрів від фронту виростали цілі міста, а в них з’являлися вулиці з вельми промовистими назвами — Краматорська, Маріупольська, Харківська...

3. Збитки української економіки під час Другої світової війни

 

Україна

СРСР (загальна цифра)

Загальні матеріальні збитки

1,1 трлн крб

2,6 трлн крб

Знищено промислових об’єктів

16 тис.

32 тис.

Знищено міст

714

1710

Знищено сіл

28 тис.

понад 70 тис.

4. Наш внесок у казахську економіку

Левова частка нинішньої казахської промисловості має «евакуаційне» походження. Під час війни до республіки було вивезено 142 підприємства. За перші півтора року війни в Казахстані стали до ладу 25 шахт і копалень, 11 збагачувальних фабрик для чорної та кольорової металургії, чотири нафтових родовища та один нафтопереробний завод.

5. Я. Грицак «Баланс втрат і здобутків» із книги «Нариси історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.»

Іншим великим міфом є теза про те, що Росії сама винесла головний тягар війни. Досить тільки глянути на карту воєнних дій, щоб побачити — зона німецької окупації ледве торкалася російських етнічних територій. Насправді ж ця зона на Сході Європи покривала майже повністю балтійські країни, Білорусію й Україну, і саме тут жертви серед населення були найбільшими. За час війни в Україні загинуло, згідно з офіційними даними, 5,5 млн осіб, тоді як Білорусія втратила 2,2 млн, Росія — 1,8 млн, Литва — 666 тис., Латвія — 644 тис., Естонія — 125 тис., Молдавія — 64 тис. осіб. Якщо додати українські втрати на фронтах (2,5 млн осіб), загальну кількість загиблих та депортованих, то в українському випадку ця сума наблизиться до 7 (за іншими оцінками — до 9) млн осіб, що на 2-3 млн перевищує втрати Росії і на 2,5 млн — втрати Німеччини. У сумній статистиці кількості воєнних жертв Україна посідає перше місце. Якщо ж брати до уваги інший показник — співвідношення кількості втрат до загальної чисельності населення країни, то і в цьому випадку Україна разом з Білорусією і Польщею належала до числа трьох країн, які найбільше потерпіли від війни.

...українці у складі радянських частин не просто виконували роль гарматного м’яса — назагал, вони виявилися добрими вояками. У ході війни жителі України одержали 2,5 млн орденів та медалей за хоробрість і відвагу із загальної кількості 7 млн. Частка українців серед Героїв Радянського Союзу становила 18,2 % (для порівняння — росіяни становили 71 %, білоруси — 3,3 %, представники інших 40 національностей — 7,4 %). Зі 115-ти двічі Героїв Радянського Союзу 35 були українцями або ж уродженцями України. Серед трьох Героїв Радянського Союзу, яких удостоїли цієї нагороди тричі, один — льотчик Іван Кожедуб — був українцем (двома іншими були маршал Георгій Жуков та льотчик Покришкін).

6. Укрінформ про внесок України у перемогу над нацизмом

У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, вузів і науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек, понад 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Десять мільйонів осіб залишилися без даху над головою. Проте найстрашнішими були людські втрати, які, за підрахунками дослідників, в Україні становили 8-10 млн осіб (військові — 3-4 млн, цивільні — понад 5 млн).

7. Роль українського народу в перемозі антигітлерівської коаліції над нацизмом (за інформацією Українського інституту національної пам'яті)

Від перших днів вторгнення вермахту на територію СРСР Україна стала ареною запеклих бойових дій. У вересневій кампанії 1939 року 112 тис. українців вступили у двобій з вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 з них загинули у боях з вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. дістали поранення.

З Україною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті. На території України було розгромлено майже 61 % сухопутних сил німецької армії... А з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року на території України сторони протистояння провели 29 із 76 стратегічних наступальних і оборонних операцій. 1944 року в Україні воювало 50 % усіх сухопутних військ Червоної армії (42 % стрілецьких і 80 % танкових та механізованих з’єднань).